Праця журналіста вимагає бути універсальним та багатофункціональним. Устигнути все й зберегти власний емоційний ресурс – це про щоденну роботу в медіа.
Журналісти кафедри ЖЗМК поділилися лайфхаками (лазівками) вдалого планування справ та швидкого відновлення своїх сил.
«Мультизадачність залишилася в мене ще зі школи. Активна участь у самоврядуванні, громадська діяльність згодом поступилися навчанню в університеті та роботі за спеціальністю», – розповідає Марія-Катерина Винарчик, студентка катедри журналістики та засобів масової комунікації. Та додає: «Були випадки, коли хотілося все залишити та піти, але це тривало недовго. Я навчилася раціонально розподіляти час: перша половина дня належить навчанню, а потім вирушаю на роботу, щоб працювати над власними матеріалами. Мені допомагають, мабуть, досить прості речі: приготування чогось смачненького, подорожі й книги. Це відволікає та перезавантажує для нових завдань».
«Щоб усе добре поєднувати, треба правильно планувати й не відкладати «на потім», бо це створює відчуття безвиході»,– ділиться власними секретами Параска Дворянин, викладачка катедри журналістики та засобів масової комунікації, директор з інформаційних проєктів ТРК «Люкс», депутат обласної ради, експерт Нацагенства з якості вищої освіти. Та продовжує: «За 14 років викладацької роботи я привчилася швидко перемикати себе з лектора в університеті на практика в редакції та в етері, тим паче все стосується мого фаху. Звечора я готуюся до лекцій та інтерактивних семінарів, а завдяки дистанційному навчанню вийшло зекономити багато часу на добиранні до аудиторії. Заздалегідь дізнаюся про засідання обласної ради, а ось експертизи в Нацагенстві забирають трохи більше часу – 1,2 тижні. Та все ж, ще жодна з моїх робіт «не постраждала», – посміхається жінка. – Ще не помічала за собою емоційного вигорання. Скоріше, це може бути звичайна втома, коли день непомітно переходить у вечір. Є відчай, коли докладено багато зусиль, а твою роботу знецінили чи взагалі не помітили. Але й на це в мене є свій рецепт. Завжди думаю «або робити добре, або не робити взагалі». Швидкого успіху не буває, тільки рутинна робота, виконана з любов’ю, приносить результат, і не обов’язково чекати визнання й похвали за все, що робиш. Головне – багато працювати та щоденно вчитись. А в потрібний момент людина сама для себе може стати ресурсом. Варто прислухатися до своїх бажань, не лякатися свого суму, не боятися поплакати, помилуватися собою в дзеркалі, потішити себе книжкою, мандрівкою чи модними туфлями. До речі, лінь – це теж ресурс, тому варто в щільному графіку запланувати час й на це».
«Можливо, надто пафосно відповім, але це правда – натхнення навколо нас, в усьому, головне бути налаштованим на його сприйняття», – запевняє Зоряна Галаджун, викладачка й завідувачка катедри журналістики та засобів масової комунікації. Та продовжує: «Я дуже люблю свою роботу, спілкування зі студентами, які є моєю основною батарейкою. Світ невпинно змінюється, запити ринку праці теж. Намагаюся бути в курсі всіх світових тенденцій ринку медіа, журналістської освіти, щоб наші випускники були конкурентоспроможні. Багато читаю, відвідую конференції, семінари, тренінги, спілкуюся з цікавими людьми різних галузей – вже почала записувати ідеї, які виникають упродовж фахового спілкування, щоб не забути, – розповідає про власний досвід Зоряна Володимирівна. – Коли роблю те, що люблю – не втомлююся, а навпаки отримую ще більше енергії та натхнення. Подорожі – це, певно, найсильніший мотиватор. Найкращий спосіб для мене відпочити – спілкування, читання книг, малювання, приготування смаколиків для своєї родини».