Сьогодні, 18 грудня, Студентський храм блаженного священномученика Олексія Зарицького при Львівській політехніці святкує 10-ліття з дня освячення. Ця церква унікальна тим, що була першою студентською святинею у Львові і саме тут студентське капеланство Львова формувало свою діяльність.
― За цей час вдалося досягнути багато, хоча ще не все, що запланували ― працюємо над цим. Ми не лише гуртуємо молодь, а й проводимо чимало різноманітних заходів для сімей, серед яких є й сім’ї наших випускників, зокрема організовуємо для них зустрічі з психологинею Оксаною Собко, працюємо з дітьми ― через різні майстер-класи, забави. Для більшої зручності тих, хто хоче побувати на Літургії, Богослужіння в нас проходять тричі щоденно, ― розповів голова Центру студентського капеланства ЛА УГКЦ отець Юрій Остапюк.
Спільно з академічним капеланом отцем Тарасом Жеплинським священники провадять роботу і з викладачами. Зараз священнослужителі напрацьовують новий формат формаційних зустрічей із викладачами, які згодом запроваджуватимуть і в інших університетах.
― Ми працюємо передовсім, як душпастирі. Та багато часу приділяємо також і спілкуванню з молоддю про цінності, мораль, лідерство, освіту, державотворення… Адже, якщо виховувати цілісну особистість, то чимало проблемних питань просто не виникатимуть, ― наголосив отець Юрій.
Студентське капеланство почало свою діяльність ще за кілька років до будівництва храму. Та саме церква стала об’єднала всіх причетних до цієї роботи.
― Пригадую, ми збиралися на молитви, Літургії в гуртожитських каплицях, проводили різні зустрічі з молоддю в актових залах. А освячення храму вдихнуло нове життя в нашу спільноту. На той час я вже завершив навчання у Львівській політехніці і вчився в духовній семінарії, та мав можливість доєднуватися до діяльності студентських капеланів. Знаю, як багато молоді духовно зростало в цій спільноті, вони по-особливому переживали там свої студентські роки. Особливо помітними плоди служіння капеланів були в час Великого посту. Адже саме наші студенти готували авторські Хресні дороги, дбали, щоб їхні друзі пізнавали зближення з Богом. Звичайно, зараз маємо інші виклики, життя дещо змінилося та студенти приходять до храму не тільки в час Богослужіння, а й просто помолитися, побути з Богом, ― ділиться думками отець Ігор Хомічак.
Студентський храм блаженного священномученика Олексія Зарицького став місцем, де зародилася потужна волонтерська спільнота DoBro. Від початку російсько-української війни молодь, яка гуртується довкола храму, з року в рік їздить на Східну Україну ― до наших воїнів, до дітей і молоді прифронтових міст та сіл. Кожна поїздка ― величезна робота для зародження активного проукраїнського руху серед молоді, спільні табори, лідерські тренінги, навчання. Починаючи з 2015 року ще не було жодного Різдва, коли б наша молодь разом із капеланами не організовувала вертепи, святкування для тих, хто боронить нас від агресора і для місцевих мешканців, які з нетерпінням очікують на кожну таку зустріч. Для дітей та молоді також організовують кількаденні поїздки до Львова.
На базі храму також діє молодіжний аматорський театр «САД», який за кілька років особливо розрісся, сформував власний стиль. Творчість ― це ще один зі шляхів служіння. Адже зі своїми виставами молодь також буває на Сході України, відвідує інтернати, є постійними учасниками різних фестивалів, у тому числі й християнських.
― Дуже боюся стабільності. Я за те, щоб розвиватися далі. Наші капелани служать зараз у багатьох університетах Львова та це лише один із етапів нашого розвитку. Головні наші принципи в служіння для молоді ― бути біля них і вміти відчувати, чого прагнуть і що потребують ― цим кожен університет різниться, ― додав отець Юрій Остапюк.
Зрештою, як зазначив отець Ігор Хомічак, робота зі студентством ― це постійний рух.
― Ми мусимо завжди розвивати співпрацю і комунікацію. Спілкуватися з молоддю на теми, актуальні для неї, працювати в тих напрямах, які потрібні тут і зараз. Адже приходять нові студенти і ми мусимо встигати за ними.
Про те, що для багатьох студентів приналежність до діяльності і капеланства, і храму стали доленосними, свідчить те, що в молодіжному середовищі є хлопці, які відчули покликання до священства та монашества, декілька студентів охрестилися, у середовищі молоді, яка активно долучається до діяльності Центру студентського капеланства, є вже декілька сімейних пар ― вони познайомилися саме завдяки спільним зацікавленням.
― Приємно, що люди завдяки капеланству пізнають свої духовні покликання, радіємо, що наша молодь тут формує свій світогляд і особливо тішить, що маємо декілька сімей, які визріли в нашому середовищі ― ми їх шлюбували, охрещували їхніх діточок і досі вони з нами, ― зазначив отець Юрій. ― У нас є ще дуже багато планів. Завдяки підтримці від адміністрації університету, можемо бути впевнені, що їх вдасться реалізувати. Серед найближчих і найамбітніших ― розширити нашу дзвіницю, де збирається молодь і сім’ї, щоб мати можливість розвивати діяльність і збільшувати кількість учасників наших заходів.
