Навчання у Львівській політехніці дає студентам змогу стати справжніми спеціалістами. Саме так вважає аспірант Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ) Андрій Михайлів. Нещодавно амбітний хлопець разом зі своєю командою здобув перемогу з проєктом Cotia в шостому сезоні освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB.
– Як можете охарактеризувати ваше студентське життя? Що для вас було найважчим, а що, навпаки, надихало в навчальній програмі?
– Кафедра програмного забезпечення (ПЗ) – то було дуже складно, студентам не позаздриш. На магістратуру вступив за спеціальністю «комп’ютерні науки (системи штучного інтелекту)» (КН СШІ) – тут не легше. Загалом я з 2017 року активіст профбюро ІКНІ, брав участь в організації ІТ-квесту, який створив ІТ-відділ профбюро ІКНІ. Я став першим заступником голови відділу, разом із командою ми підготували безліч хакатонів. Організовуємо львівську локацію Global Game Jam з 2022-го, а цього року перекладали диверсифікатори джему для всієї України. На всіх цих конкурсах я був ідейним керівником і суддею. Також написав кілька методичок для нових поколінь, щоб ІТ-відділ не втрачав марки якості. Крім того, у 2019 році разом із другом відвідав ігрову конференцію в Берліні. Це була частина призу за перше місце у Global Game Jam, ми тоді четверо з групи взяли участь. І того ж року моя команда з інших одногрупників посіла третє місце на конкурсі стартапів від Британської вченої ради Creative Spark у Tech StartUp School.
– Які у вас враження від навчання на кафедрі систем штучного інтелекту? Які знання та навички дав вам університет?
– На кафедрі СШІ я, власне, дізнався більше про штучний інтелект, а головне – навчився працювати з науковими статтями. Тому для програміста, який хоче працювати з науковцями чи в невивчених галузях, ця кафедра – мрія. Загалом мої навички програміста формував бакалаврат ПЗ. Я іноді жартую, що після закінчення кафедри ти можеш бути тільки програмістом, бо навіть у МакДональдз не візьмуть. Також багато навичок набув у процесі роботи й організування проєктів від ІТ-відділу.
– Розкажіть, будь ласка, про участь вашої команди в освітньо-стипендійній програмі CIG R&D LAB. Як довго працювали над стартапом?
– Цей стартап почався з моїх бакалаврської та магістерської робіт. Потім я потрапив у фінал конкурсу і став збирати команду. Спершу шукав студентів, з якими міг спрацюватися – це легко зрозуміти, якщо у вас майже однакові хобі. Далі потрібен був інженер ІоТ з більшим досвідом, ніж у мене. І я знайшов такого на ІоТ-курсах у Тернополі в закладі для школярів КЗТМ «Станція юних техніків» – він якраз закінчував школу № 20. Так окрім мене в команді з’явилися Софія Субтельна, Максим Павліш та Іра Іськович, а потім Олег Баган. І команда – просто бомба, я радий, що мені вдалося їх знайти. Сумарно мої дипломні як стартап у розробленні з грудня 2022 року.
– Яка концепція вашого стартапу?
– Cotia – це простий комунікатор від котика до мобільного додатка власника. Ошийник, що допоможе зрозуміти, що каже твій кіт, де він є, та інші можливості, які ми зможемо помістити в аксесуар. Ось наш сайт http://cotia-collar.com, де можна дізнатися докладнішу інформацію про проєкт. Також будемо раді, якщо приєднаєтеся до нашого інстаграму @cotia_collar, щоб підтримати нас.
– Чим ви цікавитеся крім навчання?
– Я звичайний ґік, що виріс на передачах та аніме телеканалу Куй-ТБ у його найкращі роки. Крім того, цієї зими з другом із профбюро ми запустили fair use канал перекладу сатиричних коміксів з інстаграму та вебтунзу в телеграмі @morkvynkacomics. Загалом у мене в голові десятки ідей, які можна монетизувати тут і зараз, – це головна річ, якою я цікавлюся. На життя поки що заробляю як програміст ФОП ІІІ групи.
– Що зі свого досвіду можете порадити майбутнім студентам Політехніки?
– Якщо ви чули, що з вас витріпають душу на ПЗ чи СШІ, то це не жарт. Це ціна, щоб стати спеціалістом. Не знаю, як на інших кафедрах, але на цих двох студентів навчають бути справжніми спеціалістами, хто не покладе диплом на полицю, а кому він справді знадобиться. З п’яти проєктів, де я був .Net-розробником, три замовники вимагали диплом за спеціальністю або змушували йти на ПЗ чи КН. Зараз першим вашим другом у навчанні є профбюро ІКНІ. Ще у 2017 році студенти мого потоку, які разом зі мною потрапили до профбюро, створили «Вчимося Вчитися» – там студенти дізнаються першу інформацію від старших. Також сайти кафедр і ВНС завжди вам будуть у пригоді. І знайдіть друзів, соло студентові буде неймовірно важко, бо, працюючи як програміст, ви мусите бути частиною команди. Можна сказати, що я зараз тут завдяки тому, що в листопаді 2017-го побачив, як мій перший новий друг грає візуальну новелу Doki Doki Literature Club! перед лекцією в 1-му корпусі.
