20 вересня мала відповідальну автограф-сесію на Форумі видавців у Львові, бо підписувала не так свої нещодавно видані монографії, як підготовлену за моєю науковою редакцією унікальну «Добірку студій...» мого Учителя, професора Михайла Худаша. Це Він навчив мене проникати в українські прізвища і за ними встановлювати ЕТНІЧНІСТЬ людини. Це Він навчив мене ЗАВЖДИ в усьому, а в НАУЦІ передусім, віддавати першість СВОЄМУ, а не чужому. Це Він вибудував винятково свою, питому базу етимологізування кожного антропоніма, етноніма, топоніма. Це Він написав про перших галицьких мовознавців-соціолінгвістів, що визначили НАЦІЄТВІРНУ, а не комунікативну функцію мови. Це Він як керівник моєї кандидатської дисертації з історичної антропоніміки зробив мене солодкою полонянкою філологічної науки.
Дякую, Михайле Лукичу. Я виконала свій учнівський обовʼязок перед Вами. Сподіваюся Ваша праця зайде в серце не одного українця. І не одного віднайде. Я працювала над цим текстами років два... Дай Боже їм доброго ґрунту. Дякую всім, кому мала за щастя потиснути руку і хто придбав цей дар від виняткової сили дослідника українських антропонімів, топонімів, етнонімів, теонімів та ін. Михайло Лукич все бачив.
Ірина Фаріон