Львівська політехніка славиться не лише своїми науковими здобутками, але й талановитими студентами. Університет дає змогу проявити свої вміння кожному. Саме тому організовують щорічний фестиваль «Весна політехніки». Такі культурні заходи сприяють творчому розвитку студентів, демонструванню їхнього креативу та винахідливості. Але, зважаючи на умови пандемії, це свято не змогло відбутися в 2020-му році. Цікаво, чи реально це в 2021-му?
«Відверто сказати, ми лиш приступили до роботи. Новий колектив, шукаємо нові ідеї та підходи. Дуже сподіваємося, що фестиваль відбудеться. Але, самі розумієте, все залежить від карантинних умов. З березня студенти виходять на офлайн-навчання, сподіваємося, це стане початком звичного життя Політехніки», – розповіла Анастасія Вакарчук, голова профкому Національного університету «Львівська політехніка».
А що ж скажуть учасники «Весни» та «Осені» минулих років? Рік без будь-яких подій, без КВН та шумної компанії. Можливо, з’явились якісь нові ідеї чи думки стосовно того, як можна «освіжити» формат.
До прикладу, Іван Попович, студент третього курсу спеціальності «Журналістика» є не лише старанним студентом, але й чудесним баяністом. Не раз зі сцени університету спостерігали за його талантом. «Дуже скучив за цим заходом. Почувався вільно на цій сцені. Коли ми готувалися до виступів, то завжди мали хороший настрій, а зараз цього дуже не вистачає. Гадаю, ми ще дочекаємося цієї миті, щоб знову виступити, бо, якщо й зробити цей фестиваль онлайн, то це вже будуть зовсім не ті емоції. Дуже сумніваюся, що цього року відбудеться як «Весна», так і «Осінь» в Політехніці. Навіть якщо так, то маски заважатимуть», – ділиться своїми думками молодий талант.
Його колега Валентин Дутка – один із найкращих гумористів факультету. Він розповів, що дуже скучив за сценічною ейфорією: «Інколи сумую за Політехнікою більше, ніж за домом. Це чудова можливість проявити себе на публіці, це можливість використати ті жарти, які чули лише твої друзі, на тисячній публіці. За цим скучають, мабуть, усі студенти, які люблять веселі, розкуті вечори. Не заздрю першокурсникам, адже вони не знають, що це таке, не відчувають цього адреналіну перед виходом на сцену. Пам’ятаю, як я на першому курсі марив цим, пари можна пропустити, але не репетицію. Перший курс – період, коли в тобі кипить енергія, яку потрібно кудись діти, ми витрачали її на творчість, що з нею робитимуть першокурсники – невідомо. Сумніваюся, що цього року буде «Осінь» чи «Весна» в університеті».
«Львівська політехніка» – це те місце, де розвиваються багатогранні таланти. Щиро сподіваємося, що цьогоріч пандемія зменшить свої оберти та дасть шанс нашій студентській молоді проявити себе.