Минулого тижня студенти, які вивчають право в Інституті права, психології та інноваційної освіти, мали унікальну нагоду – послухати лекцію Самуеля Тоттена. Американський професор історії, дослідник і автор кількох книг про геноциди у світі перебував в Україні, щоб зібрати свідчення українців, які стали жертвами чи свідками злочинів росії.
Самуель Тоттен – один із найкращих дослідників геноцидів у світі. Професор здійснював дослідження злочинних дій у Руанді, Судані та інших країнах. Під час зустрічі зі студентами зосередив увагу на геноцидах минулого і цього століття (у ХХІ столітті вже сталося п’ять масштабних злочинів проти людства).
Дослідник насамперед акцентував на вагомих для правників аспектах. Як зауважив, важливо, щоб вони розуміли специфіку й різницю між правовим сприйняттям злочинів і трактуванням його дослідниками. Адже масові вбивства за законом не завжди трактують як геноцид. Викрадення дітей, перевезення до іншої країни, всиновлення там, насаджування нової мови, культури теж не завжди може трактуватися як геноцид. Те саме стосується тортур чи примусового виселення.
– Коли ви працюватимете юристами, повинні чітко розуміти, як правильно трактувати закон. На мою думку як дослідника геноцидів, те, що відбувається зараз в Україні, має ознаки геноциду. На це, зокрема, вказує викрадення дітей до росії, нав’язування їм мови, культури, вірувань. Та, незважаючи на те, що я вивчаю геноциди впродовж майже 35 років, те, що зараз кажу, є лише моєю думкою, – наголосив професор Самуель Тоттен. – За ці роки я не лише вивчаю геноциди, а й працюю над тим, щоб негідники, які їх здійснюють, решту свого нікчемного життя провели за ґратами. І те, що я зараз спостерігаю, засвідчує, що зашморг на шиї путіна затягується.
У 1992 році професор Тоттен зі своїм колегою видав книжку, присвячену своїм дослідженням. Місяць тому вийшло п’яте перевидання книжки «Століття геноцидів».
Науковець підкреслив: щоб визнати геноцид відповідно до закону, обвинувач повинен довести, що ті, хто його вчинили, планували знищити частково або всіх людей певної національності чи етнічної групи. Професор пояснив, як шукати докази того, що це був геноцид:
– Шукайте вказівки військовим, де йдеться про те, щоб «стерти», «винищити», «винищити до останнього». Хоча часто ті, що вчиняють геноцид, не залишають прямих письмових вказівок. Мій добрий друг Джеймс Мейс, професор Гарвардського університету, який тривалий час жив в Україні й до смерті викладав у Києво-Могилянській академії, досліджував Голодомор 1932–1933 років. В архівах він знайшов, що в росії були прямі директиви Сталіна про те, що він хоче стерти українців із лиця землі, якщо вони не підкоряться його бажанню взяти контроль над Україною. Те саме стосується Голокосту, щоправда, ті документи були дещо завуальовані. Та були такі одіозні диктатори, як Мілошевич – він буквально з екранів заявляв, що хоче зробити. Те, що робить путін, дуже схоже на те, що робив югославський гнобитель. Думаю, що він закінчить у суді й отримає довічне. Бо Міжнародний кримінальний суд не має смертної кари, – наголосив професор Самуель Тоттен.
