Влітку 2020 року у Львівській політехніці тривав конкурс із відбору найкращих представників науково-педагогічного складу ІХХТ у рамках проєкту «До вершин з Рошен», переможцями стали 9 викладачів, зокрема доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Романа Петріна. Про суть, важливість та участь у конкурсі читайте далі в нашій розмові із переможницею.
– У чому полягає суть проєкту «До вершин з Рошен»?
– Це колаборація освіти, науки та бізнесу. Світ змінюється, змінюється бізнес-спільнота й зокрема українська вища освіта. З цією метою створюються такі проєкти, аби скорегувати певний дисбаланс на ринку праці України. Це свого роду діалог між закладами освіти й бізнес середовищем. Бо ми, академічна спільнота, хочемо, щоб наші студенти були затребувані на ринку праці. А роботодавець хоче мати розумних, талановитих та успішних працівників. І цей проєкт «До вершин з Рошен» створено для того, щоб заохочувати й мотивувати студентів – вчитися, отримувати певні здобутки, та викладачів – підвищувати рівень викладацької діяльності. Нині практика щодо налагодження партнерських зв’язків між бізнесом і закладами освіти є досить популярна в світі.
– Чому було присвячено вашу конкурсну роботу?
– Конкурсний доробок цього проєкту охоплював такі три складові: освітню, наукову й анкетування студентів. Зауважу, що я вигравала у цьому конкурсі двічі. І якщо говорити про цей рік, то мій доробок у освітній компоненті – це два навчальні посібники у співавторстві «Технологія та застосування лікувально-косметичних засобів» і «Практикум з біотехнології лікувально-косметичних засобів». Це також і підготовка студентських наукових робіт, їх призові місця на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. А також розміщення у віртуальному середовищі дисциплін, які я читаю для студентів, магістрів та аспірантів.
– Розкажіть докладніше про ваші наукові матеріали.
– Наукова складова конкурсу – це участь і публікація статей у фахових і наукометричних виданнях. Тобто мої доробки – це два розділи в українських монографіях, три розділи в англійськомовних монографіях. А ще статті у Scopus і фахових видання.
Якщо говорити про наукове значення, то кожна стаття чи монографія має наукову цінність і практичне застосування. Адже перед написанням публікації кожен науковець задає собі питання: з чого почати, на яку аудиторію я розраховую, чи має моя ідея оригінальність, інноваційність, чи викличе вона інтерес у місцевої і міжнародної аудиторій. Щодо мене, то я займаюся біотехнологією рослин як методом збереження біорізноманіття лікарських рослин, ідентифікацією біологічно активних сполук і практичним використанням такої рослинної біомаси у фармації і косметології. Власне, цьому й присвячені мої статті й доробки.
Додам, у проєкті є анонімне анкетування студентів і, я вважаю, що це найцінніший мій доробок, тому що за результатами опитування бачу їхнє сприйняття, а це дуже важливо для мене, бо матиму змогу тримати їхню увагу, а отже зацікавлювати своїм предметом й надалі. Тут, власне, береться до уваги не так твоя працеспроможність і успіх у науковій діяльності, а та комунікація, те сприйняття тебе, як професіонала, тому що це також важливо для проєкту.
– Що порадите науковцям, котрі задумуються чи брати участь у проєкті?
– Раджу брати участь, тому що цей конкурс є відкритий, матеріальне заохочення є суттєве, тобто ти представляєш свій доробок і отримуєш винагороду. Особисто мене воно мотивує до систематизації своїх результатів, стимулює до кращої та якіснішої роботи і дає величезний позитив від зворотнього зв’язку зі студентами.
