Як першокурсникові адаптуватися до студентського життя? Як безболісно пережити цей складний період? На чому найбільше зосередитися в перші навчальні дні? Про це розповідає доцент кафедри теоретичної та практичної психології Львівської політехніки Ірина Сняданко.
Куратор замість класного керівника
В університеті ти зустрінешся з куратором, деканом, директором інституту. Тепер для тебе куратор буде, як у школі класний керівник. Саме він пояснить, де який корпус і як його знайти, коли починаються і завершуються пари, хто які функції виконує в інституті, до кого можеш підійти з проханням і пропозицією, як знайти викладача, куди звернутися, якщо загубив студентський чи залікову. Куратор розповість тобі про систему оцінювання, що таке семінар, лекція, колоквіум, залік. Також важливо, щоб був відповідальний староста, адже його цінності й навчальні прагнення можуть впливати на клімат у групі.
Стати самостійним
Треба бути готовим до того, що першого місяця буде важко, адже потрібно самостійно навчитися організовувати свій день, звикнути до системи навчання, яка кардинально відрізняється від шкільної. Додаткове навантаження очікує приїжджих, яким відтепер ще й доведеться виконувати більше хатніх обов’язків. Важливо навчитися розподіляти свої кошти. Тобі може здаватися, що місячна стипендія чи допомога від батьків – це так багато. Але цю суму треба поділити на чотири тижні, на дні. Відтак вивчити ціни на продукти, визначити пріоритети в покупках. Словом, освоїти монетарну культуру.
Вчитися систематично
Це найперше правило для успішного навчання. Багато хто на відмінно вчиться у школі, на високі бали складає ЗНО, а в університеті має талони. Це стається, якщо ти у школі не звик системно вчитися. Школярі вміють чудово вивчити з репетитором чи вчителем, коли отримують готову відповідь на конкретне запитання, але часто не навчені мислити, ширше оцінювати проблему, аналізувати. А для успішного навчання в університеті треба вміти творчо підходити до розв’язання проблеми, висловлювати власну думку. Ті, які не вміють учитися, на першій сесії демонструють емоції, паніку, тривогу, бояться, що все забули, скаржаться, що не можуть запам’ятовувати. Тому від перших днів треба вчитися систематично, багато й самостійно. Не панікувати, що бракує часу. І в кожного студента трапляється такий період, що буде багато нудних предметів. Це треба перебороти і продовжувати вчитися. Попереду – цікавіше. Але якщо ти остаточно впевнишся, що обрав не той фах – не катастрофа. Можна перевестися на іншу спеціальність або вступити наново.
Не для батьків, а для себе
У школі діти здебільшого вчаться не для себе, а для батьків і вчителів. А вже в університеті це доведеться робити для себе. Хто продовжує думати, що його навчання потрібне викладачеві або мамі, то може проспати на першу пару (батьки ж не контролюють), прогуляти другу, а на третій уже не знати, про що йдеться. Тоді починаєш відставати в навчанні. Тому раджу себе контролювати, ходити на пари навіть тоді, коли батьки не дізнаються про прогули.
Якщо є страх, – побороти
Більшість першокурсників бояться виступати перед загалом. За моїми спостереженнями, з 25-ти осіб у групі 18 мають такий страх. Він пов’язаний із попередніми невдачами й заниженою самооцінкою. Однак треба пам’ятати, що людина завжди має вибір – боятися або перебороти себе й перестати боятися. Раджу друге. Страх мають усі, але ним завжди можна керувати. Тут імпровізація не врятує, отож, треба дуже добре підготуватися, вивчити напам’ять те, що розповідатимеш, написати на аркуші тези. Достатньо кілька разів сумлінно підготуватися, наважитися на виступ – і страх мине. Треба пам’ятати, що якщо у школі однолітки тебе поважали за крутий телефон, то в університеті шанують розум та активність…
Багато читати
Викладачі задаватимуть читати першоджерела на 80–100, навіть 150 сторінок. Для першокурсників часто це проблема, адже вони не навчені багато і швидко читати. У школі більшість звикли вдовольнятися скороченим варіантом літературного твору. В університеті таке не пройде, бо наукові статті треба читати повністю і швидко, здебільшого на завтра. Буває, що студент замість книжки використовує анотацію або скорочений варіант. А через це не може повноцінно проаналізувати прочитане, що позначиться на результаті. Тому якщо досі ти не звик багато читати, то доведеться навчитися.
Знати свої права
Від викладача ти повинен вимагати лекцій, практичних занять, переліку запитань на опитування. На лекції або ж на консультації він зобов’язаний дати тобі весь потрібний матеріал або ж викласти його у віртуальному навчальному середовищі. Ніхто на заліку чи іспиті не має права вимагати від тебе того, чого ти не отримав під час семестру. Отож, користуйся своїми правами. І не жалійся, що з якихось причин чогось не доробив (проспав, пропустив, мав проблеми у родині), натомість поцікався, як можеш допрацювати. Не сприймай невдачі як непоправну катастрофу. Пам’ятай, що викладач не вказує, не примушує, а допомагає тобі набути знань і навичок майбутньої професії. Він – твій партнер.