Ольга Івасечко належить до тих викладачів кафедри політології та міжнародних відносин, які охоче беруть участь у закордонних стажуваннях. Уже традиційними для неї стали стажування у Польщі, а саме в Ольштині, Лодзі, Торуні. Сьогодні вона ділиться з нами цим досвідом.
Усе почалося з тримісячного стажування «Проблема адаптації українських трудових мігрантів у Польщі: виклики та шляхи їх урегулювання» у 2021 році. Воно відбулося в Інституті політичних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині. Це була нагорода імені Івана Виговського.
— Тоді керівницею мого стажування була професорка Тереза Астрамович-Лейк, за що я їй щиро вдячна, адже, попри ковідний період, усе передбачене програмою вдалося здійснити, і навіть більше. За її підтримки я ознайомилася з основними ресурсами бібліотеки університету, а також бібліотеки Інституту політичних наук. Я дослідила наукові праці, зокрема монографії, брошури, наукові та публіцистичні статті, підручники, посібники, лекції, електронні джерела, опубліковані в Польщі, а особливо у Вармінсько-Мазурському університеті в Ольштині. Список опрацьованих ресурсів суттєво поглибив мої знання про наукові розвідки провідних польських і міжнародних науковців, які досліджують проблеми міжнародної міграції ЄС, Польщі та України.
Під час цього стажування моя співрозмовниця мала низку зустрічей із видатними науковцями й експертами, які спеціалізуються на темах, пов’язаних із міграцією, особливо коли йшлося про трудову міграцію з України до Польщі. Вона провела з ними фокусоване інтерв’ю, що стало цінним матеріалом для написання статті на тему стажування. Багато інформації почерпнула від президента Ольштинського осередку Спілки українців у Польщі, головного редактора газети «Наше слово» Стефана Мігуса, а директорка шкільного комплексу з українською мовою викладання в Гурові Ілавецькому Ольга Сич розповіла про особливості навчання дітей українських трудових мігрантів і нововведення в українських школах на території Польщі.
Також Ольга Івасечко згадала про інтерв’ю з експертом Центру східних досліджень Північного інституту в Ольштині Т. Барилою, який спеціалізується на проблематиці, пов’язаній із російською зовнішньою політикою та національною безпекою. Під час цього стажування Ольга Ярославівна представила свій науковий проєкт на онлайн-засіданні Комісії з міжнародної співпраці та Комісії із захисту прав національних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства й дала кілька інтерв’ю польським виданням.
— За результатами свого першого наукового стажування я опублікувала статті як у вітчизняних, так і в закордонних журналах, що належать до наукометричних баз даних (Scopus / Web of Science), — підсумовує Ольга Івасечко.
— А які ще стажування стали для вас цінними?
— Очевидно, відзначу двомісячне стажування в Лодзі, у Центрі міграційних студій. Щоправда, через тодішню ковідну ситуацію воно відбувалося в режимі онлайн. За час того стажування я розробила онлайн-анкету з фокусом на такий аспект, як житлова ситуація українських трудових мігрантів у Лодзі та Лодзькому воєводстві. Мета мого опитування полягала в дослідженні житлової ситуації українських трудових мігрантів, пов’язаної з проблемами та бар’єрами, з якими вони стикалися під час свого перебування в Лодзі / Лодзькому воєводстві, щодо доступу до оренди/купівлі житла. Анкету ми розмістили в соціальній мережі «Фейсбук», зокрема в тих групах, де фіксувалася група трудових мігрантів з України, а також розіслали її до українських церков у Лодзі. Результати дослідження я презентувала на 10-й конференції Комітету досліджень міграції Польської академії наук (KBnM PAN) у Гданську–Гдині. Це було для мене ще тим викликом!
А наприкінці вересня цього року я разом із директоркою нашого Інституту гуманітарних та соціальних наук Яриною Турчин взяла участь у ще одному крутезному заході — «Дні добробуту студентів та співробітників» за програмою академічної мобільності NAWA, який організував Університет Миколая Коперника (Республіка Польща, Торунь). Програма була насиченою, вкрай цікавою і передбачала вивчення комплексного розуміння концепції добробуту в академічному середовищі через участь у серії заходів, зокрема у практичному воркшопі «Фотографія та саморозвиток», лекціях: «Правила етикету в університеті», «Чи всі поляки п’ють горілку? — Поговоримо про стереотипи!», «Роль ресурсів у добробуті», «Психологія місця», а також у презентаціях Інституту психології, Головної бібліотеки, Центру інтеграції тощо.
На думку Ольги Івасечко, цей візит дав змогу успішно презентувати кафедру політології та міжнародних відносин і загалом Львівську політехніку, налагодити партнерські відносини з університетом — організатором заходу — з метою подальшого розвитку й поглиблення співпраці в науковій та проєктній діяльності.
— Що найбільше ви здобуваєте під час таких поїздок? Чим вони вам цінні?
— Насамперед це досвід закордонних колег. Вивчаю їхній підхід до роботи, до життя, а також те, як вони читають лекції, організовують семінарські заняття. Наприклад, у професорки Терези Астрамович-Лейк я запозичила інтерактивну вправу, яка називається МЕТАПЛАН. Активно використовую її в себе на заняттях або ж на заходах, які ми разом із командою організовуємо у межах двох проєктів, котрі імплементуємо, а саме: «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету "Львівська політехніка"» (EUSTS), що реалізується за підтримки програм ЄС Erasmus+ і безпосередньо Jean Monnet, і «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD).
— Чого, на вашу думку, ми можемо навчитися за кордоном? Що варто в них переймати?
— З досвіду польських колег, як на мене, нам важливо найперше перейняти їхнє вміння балансувати між роботою та особистим життям, а також спокійно ставитися до роботи.
— Чи мали ви нагоду читати лекції польським студентам? Якщо так, то які у вас враження від них?
— Так, маю такий досвід. Цього року, з 19 по 25 травня, я читала лекції за програмою академічної мобільності Erasmus+ у Вармінсько-Мазурському університеті в Ольштині на тему «Глобальне лідерство ЄС в умовах кліматичних змін», а також «Особливості міжнародної співпраці Національного університету "Львівська політехніка"». Чи відрізняються польські студенти від наших? Напевно, що ні. Принаймні я не відчула суттєвої різниці за цей короткий часовий проміжок. Польські студенти дуже уважно й чемно слухали мене, ставили запитання. Їх найбільше цікавило, як ми живемо та працюємо в умовах збройної агресії росії проти України.
У той час я взяла участь у міжнародному науковому семінарі в місті Торунь «Як ми можемо порозмовляти про війну?» з доповіддю «Війна росії проти України: динаміка міжнародної підтримки». У Торуні я мала цікаву зустріч із представниками найвідомішого польського наукового Видавництва Адама Маршалека й отримала листа-запрошення на період 2024–2026 рр. бути у складі редакторів міждисциплінарного журналу Copernicus Political and Legal Studies.