Доцентка кафедри вищої геодезії та астрономії Любов Янків-Вітковська: «Наука в часі війни украй важлива»

За матеріалами сайту «Львівська Пошта»
Любов Янків-Вітковська

Для знищення потужних військових цілей та успіхів на війні потрібні, зокрема, й знання космічних наук. Про це в розмові з «Львівською Поштою» наголошує відома вчена-астрофізик Любов Янків-Вітковська. На кафедрі вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» науковиця працює вже 22 роки. Крім того, вона є академіком Міжнародної академії астронавтики. Загалом 40 років у науці.

«Серед військових багато наших колишніх студентів, які використовують на фронті знання, здобуті під час навчання, як-от космічний моніторинг, космічна геодезія. Всі вони служать у різних бригадах. Я називаю їх «наше космічне військо», – каже доцентка.

– Ви працюєте на кафедрі вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії університету «Львівська політехніка». Яких напрямків готуєте спеціалістів?

– Насамперед зазначу, що наша кафедра має давню історію, адже працює з 1871 року. На нашій кафедрі ми готуємо спеціалістів геодезичного напрямку і космічного. Спеціалізації мають назви «Космічний моніторинг Землі» та «Космічна геодезія».

Тепер створили нову освітню програму «Геоконсалтинг та моніторинг Землі». Із 1 вересня 2024-го навчатимемо студентів на бакалавраті. Окрім космічних досліджень, потрібно давати студентам уміння використовувати спостереження, опрацьовувати й пропонувати їх із промисловою метою. Така освітня програма на часі. Щоби працювати в цьому напрямку, треба мати астрономічну освіту, геодезичну, економічну і правничу.

До слова, фахівці з геоконсалтингу та моніторингу Землі зможуть працювати у військовій сфері, в нафтогазовому секторі, в управлінні надрами, в аграрному секторі та лісовому господарстві, у водному управлінні, а також брати участь у розв’язанні екологічних проблем та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Коли наші студенти закінчують університет і йдуть працювати в наукові центри, то вони повинні мати й економічну освіту. Ми вчимо студентів використовувати космічні технології для вирішення прикладних завдань.

– Ви працюєте у Львівській політехніці вже понад 20 років. Як оцінюєте рівень знань студентів? Є в них бажання навчатися?

– Рівень підготовки випускників шкіл низький. Певна, що потрібна глибока реформа середньої школи. Чомусь надто багато формальностей, спрощеності там, де не треба, потрібні предмети чомусь забирають… Можливо, це також якесь шкідництво певних міністрів чи урядовців від освіти.

Що стосується студентів, то я тішуся, що є такі, які хочуть навчатися, зростати. Наші студенти багатогранні. Як викладачка я задоволена ними, оцінюю їх позитивно.

Бувають роки, коли приходять дуже здібні студенти. Це як активність Сонця: коли максимум – народжуються здібні діти.

До речі, щодо активності Сонця, то воно ще не до кінця досліджене й оцінене. Сонце впливає на стан нашого здоров’я, на техніку, зокрема на радіозв’язок. Ба більше, ті самі Starlink зазнають також негативного впливу.

– За роки незалежності України в космос полетів лиш один наш космонавт – Леонід Каденюк. Чи вірите ви в те, що українці знову підкорюватимуть космічні простори?

– Вірю. З єдиним космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком, світла йому пам’ять, ми були знайомі. В 2017-му він приїздив до Львова. Відбулася дуже тепла зустріч із ним у Львівській політехніці.

У США та Канаді є астронавти українського походження, зокрема американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Це перша жінка-астронавтка українського походження і восьма жінка, яка побувала в космосі у 2006 році. В 2007-му вона побувала в Києві, Львові та Новому Яричеві на Львівщині. У цьому селі народився її батько.

Тішимося, що під час візиту у жовтні 2019 році до Львова Гайдемарі Стефанишин-Пайпер відвідала і Львівську політехніку.

Звісно, я вірю, що українці знову підкорюватимуть космічні простори. Для цього потрібно насамперед навчати дітей, давати їм якісну освіту з першого класу. Варто привчати дітей до читання книжок, гри на музичних інструментах. Освіта, читання і музика дуже важливі. Також важливо, щоб діти вивчали іноземні мови. Іван Франко знав 14 іноземних мов! А випускники гімназій тих часів знали по 5–6 мов. Освічена нація завжди сильна.

– Ви як дружина дипломата свого часу багато років жили і працювали в Польщі та Латвії, але під час великої війни не покинули Україну.

– Не покинула і не покину, бо це моя країна! Я тут народилася, навчалася, вийшла заміж, живу і працюю. Це виховання. Я люблю Україну, працюю задля неї. Силу дає енергетика рідної землі. Звісно, їжджу за кордон, співпрацюю з польськими колегами, але бачу себе тільки в Україні.

– Що дає вам тепер силу?

– У нас із чоловіком двоє внуків – це дев’ятирічний Назар і чотирирічний Давид. А ще я дуже люблю вишивати, зокрема сорочки. Це така енергетика! Додає сили й кулінарія.

– Яку пораду як науковиця ви хотіли б дати львів’янам у цей тривожний час?

– Насамперед пам’ятайте, що у війську служать наші сильні студенти, зокрема й мої. Вони дуже освічені, підготовлені, стоять на нашому захисті. Вони нас мужньо оберігають на фронті, аби ми могли тут, у тилу, працювати, навчатися і відносно спокійно жити.

Важливою є віра та родина. Ті випробування, які постали перед нами, мусимо пережити. Ми сильна нація. Родина – наша сила й основа. Будьмо позитивно налаштовані, ділімося позитивною енергетикою з найдорожчими серцю людьми.

Працюймо, але й маймо час на вистави, кіно, виставки, музеї, виїжджаймо на природу – це ресурс, який нам так потрібен у часі війни. Донатьмо й підтримуймо наших воїнів, підтримуймо українського виробника. Навчаймо дітей та онуків історії. Живімо життя, яке триває, цінуймо кожен день!


Повний текст матеріалу – на сайті «Львівська Пошта».