У рамках всеукраїнської програми 4-го дня проведення заходів із відзначення 150-річного ювілею найстарішої академічної установи України, нашого основного інтелектуального осередку, що в бездержавний час стала Державою наших національних знань і україноцентричних переконань – Наукового товариства ім. Шевченка – 15 грудня 2023 року в дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка було проведено круглий стіл «Українська мова як державотворче начало». Захід відбувся в змішаному форматі, що уможливило також і віддалено доєднатися мовознавцям із різних куточків України та світу.
Учасники цієї наукової зустрічі – знані в Україні та світі науковці, почесні й дійсні члени НТШ, серед яких була і доцентка катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Мирослава Гнатюк, обговорили шляхи консолідації в невпинному і послідовному оприявленні української мови в усіх сферах життя громади, наголошували на визначальній і значущій ролі мови в розвитку держави та суспільному поступі.
Знавці мовного питання взяли участь у дискусії щодо законодавчого поля мовної політики в Україні, розмірковували над питанням набуття міжнародного статусу української мови, зокрема наголосивши, що українська мова повинна стати важливим компонентом змісту освіти і державної політики загалом. У цьому аспекті не можна не погодитися із роздумами одного із модераторів круглого столу Павлом Гриценком про те, що «мова – це технічний засіб комунікації, але і водночас ‒ це ментальний код особистості і ментальний код держави. Оскільки основа буття – це мовно-ментальний код, який і є присутній в українській мові, то роль мови у державотворенні є надзвичайно важливою і повинна посідати чільне місце у загальній архітектоніці міжнародної політики. Є мова ‒ є народ і держава, яку ми повинні обстоювати разом із тими основними принципами, які творять її мову». Тому логічно випливає необхідність дбати про зміну й удосконалення мовно-культурного фонду України, адже, за його словами, сильна, досконала українська мова є тим об’єктом, який потрібно сьогодні утверджувати, розвивати та зміцнювати. І в цьому процесі надзвичайно важливою є роль НТШ, українських університетів та Національної академії наук України.
Органічним продовженням круглого столу була презентація солідної монографії «Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей» (Львів, видавництво Львівської політехніки, 2023). У ній на понад 900 сторінках презентовано вагомі здобутки більше ніж 40 мовознавців у царині історії мови, ономастики й словотвору, граматики, правопису, текстології та діалектології. Зокрема, тут презентовано розділи з історії мови «Українське літописання XVII століття крізь призму етномовної свідомости» Ірини Фаріон та «Лемківські архітектурні назви: семантика, походження, паралелі» Мирослави Гнатюк та Надії Пашкової. «Розрізнені тематично статті у кінцевому підсумку стали цілісною картиною різнобічних досягнень сучасної мовознавчої науки, яка складається з людей та ідей», ‒ наголосила одна із співавторок Галина Тимошик.
