П’ятий рік поспіль 21 листопада українці відзначають День Гідності і Свободи. Згідно з відповідним указом Президента України Петра Порошенка, свято встановлено «З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».
За визначенням «Вікіпедії», гідність – «це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості». Однак політичні реклами, які обіцяють «гідні умови праці», «гідну заробітну плату», «гідний рівень життя» стають дедалі більш надокучливими і змушують трактувати прикметник «гідний» лише як «фінансово вигідний».
То що ж таке гідність? Як це – жити гідно? Невже тепер усе зводиться лише до грошей і красивих гасел? Аби з’ясувати це, ми звернулися по допомогу до політехніків. Запитання виявилося складним: студенти один за одним відмовлялися висловлювати думку, чесно зізнавалися, що не знають відповіді або ж просто втікали. Дивно і прикро, що жоден не згадав про Революцію Гідності, не обмовився про Небесну Сотню, тим паче, що за вікном – листопад і п’ята річниця від початку тих знакових подій.
Наталія Савіцька, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«Приклад гідності – моя вчителька»
Гідність – це вміння постояти за себе і у разі, коли бачиш несправедливість, прийти на допомогу. Тільки тоді особа може почуватися гідною і взагалі називати себе людиною. Прикладом гідної людини є моя вчителька німецької мови і зарубіжної літератури. Вона пропрацювала у школі вже 40 років і, незважаючи на інвалідність І групи, присвятила своє життя учням. Кожного дня вона залишається після уроків і проводить факультативні заняття, завжди підбадьорює учнів, заохочує брати участь у конкурсах, готує до олімпіад, надихає працювати й розвиватися.
Дмитро Пасельський, студент третього курсу Інституту енергетики та систем керування:
«Гідність – у маленьких вчинках»
Гідна людина – та, яка робить корисні справи, є патріотом своєї держави, вона чесна, справедлива, розсудлива й завжди чинить совісно. Звичайно, в Україні є такі люди, можливо, їх навіть багато, але їхня гідність проявляється у маленьких, буденних учинках, тому вони залишаються непомітні. Також гідними людьми є вояки АТО, бо вони боряться за нас, нашу незалежність і сонце над нашими головами.
Вільям-Михайло Мумряк, студент другого курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук:
«Уособлення гідності – батьки»
Гідна людина дотримується моральних принципів, поважає старших, своїх близьких, родину. Уособленням гідності для мене є батьки, також – Тарас Шевченко й Леся Українка, оскільки їхні творчість і життєвий шлях свідчать про боротьбу за Україну й рідну мову.
Наталія Шевченко, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Не знаю прикладу гідної людини»
Гідна людина – це та, котра обстоює власні принципи, має в собі міцний «стрижень» і завжди чесна. Сьогодні я не знаю прикладу такої людини. Чи вважаю себе гідною? Напевно, на 70%.
