Упродовж двох днів у Львівській політехніці перебувала професорка Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин, Польща) Тереза Астрамович-Лейк. Вона взяла участь у дискусії «Україна – Польща: становлення та перспективи розвитку стратегічного партнерства», розповіла студентам про права людини, посадила Тарасову вербу.
Про важливі справи
Дискусія про стратегічне партнерство відбулася в рамках підготовки до ІІІ Українсько-польського наукового форуму «25 років Договору між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співпрацю – спроба балансу». Про це говорила польська гостя Тереза Астрамович-Лейк, народний депутат Оксана Юринець, директор ІГСН Ярина Турчин, журналіст, експерт з українсько-польських відносин Іван Матковський.
Оксана Юринець, яка тривалий час співпрацює з польською стороною, наголосила, що українсько-польські відносини мають бути стратегічними. Для цього треба бути обізнаними з історією, щоб у відповідний час оперувати знаннями, адже є питання, щодо яких ми можемо і маємо дискутувати. Також пані Юринець розповіла про конкретні кроки співпраці двох держав, закріплені різними угодами, й наголосила на важливості співпраць українських областей та польських воєводств. У такій діяльності важливо керуватися патріотизмом і добрими намірами. Також ішлося про українські спільноти на теренах Польщі, через які Україна може доносити до Польщі певні меседжі. Думками про це поділилася Ярина Турчин, яка має досвід спілкування з польськими українцями.
Тереза Астрамович-Лейк наголосила, що про важливі справи, які стосуються двох сусідніх держав, треба говорити і треба вміти говорити. Іван Матковський розповів про стереотипи щодо українсько-польських відносин, які є і в бізнесі, і в науковому житті, і в повсякденні. Найпоширенішим експерт уважає стереотип про те, що відносини двох країн мусять бути або добросусідські, або братерські. Натомість важливо, щоб вони були партнерські. Аби не поступатися впливу інформаційної війни, ми повинні оперувати знаннями та культуровим надбанням.
Під час зустрічі неабияку активність виявили студенти. Їхні запитання до учасників дискусії були про те, чи польські студенти зацікавлені вивчати українську мову, так само як українські – польську; як учасники дискусії сприймають переконання окремих поляків про начебто «польський» Львів; якою мірою на українсько-польських стосунках позначається боротьба з російським агресором тощо.
Права людини
Тереза Астрамович-Лейк під час відкритої лекції розповіла студентам-міжнародникам про права людини. Ці питання науковиця вивчає багато років як теоретично, так і практично, адже вона не лише викладає в університеті, а й співпрацює з фундацією захисту прав людини, бере участь у різних моніторингах – судових процесів, справ комісаріату поліції, конфліктів, дотримання свободи слова. Свою лекцію професорка базувала на основі приписів Енциклопедії міжнародного публічного права – наголосила на важливості дотримання права і свободи кожної людини, її гідності. Основні думки лекторки зводяться до того, що кожен може на міжнародному рівні домагатися реалізації своїх прав. Тереза Астрамович-Лейк зосередила увагу на особливостях політичної свободи, яка гарантує право на життя, недопустимості тортур і цькувань у демократичному суспільстві, а також на виборчому праві, праві на працю тощо. Наприкінці лекції студенти запитували про польські законодавчі норми щодо абортів, евтаназії, гомосексуалізму, медичного забезпечення. Гостя наголосила на міжнародних правових документах, які гарантують права людини – різних європейських конвенціях, пактах тощо.
Тарасова верба виросте у Львівській політехніці
Візит Терези Астрамович-Лейк до Львівської політехніки відбувся напередодні Шевченківських днів. Отож, польська гостя долучилася до вшанування пам’яті Великого Кобзаря, яке провадили викладачі і студенти ІГСН, а саме – висадження Тарасової верби на території меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні. Її пагінець узяли з верби, яку в 60-ті роки минулого сторіччя українські письменники привезли з Казахстану, де 1850 року Тарас Шевченко перебував на засланні і там посадив традиційне українське дерево. Відтак Тарасова верба пустить своє коріння на території Львівської політехніки.