Камерний оркестр «Поліфонія», анонсуючи два потужні концерти, що мали відбутися поспіль, можливо, дещо сумнівався отримати повні зали слухачів, які будуть чутливо реагувати на запропоновану музику. Однак тепер, коли відзвучав і Бах, і Бреговіч, і Вільямс та відшуміла злива оплесків, можна впевнено сказати – хвилювання були марні і все виконане варте повтору.
Концерт у Будинку орґанної та камерної музики дуже пасував до самої будівлі, в якій відбувався: притишене світло зали, таємничі вуличні бліки, певна урочистість і духовна, класична музика, де все виважено, дещо піднесено. Діалогічне солювання скрипок, чіткі рухи диригента Романа Кресленка – Генрі Перселл, Джованні Баттіста Перголезі, Йозеф Гайдн і – цілком органічний перехід до композиторів ХХ століття…
Зовсім інша атмосфера чекала на слухачів наступного дня в актовій залі І навчального корпусу Львівської політехніки – більше розкутості, почуттів, веселощів. І знову – той же Бах, його Концерт для двох скрипок та оркестру, але вже пожвавлений сучасним трактуванням камерного оркестру «Крещендо» з НТУ «ХПІ». Виступ харків’ян підтримав швидкі ритми, задані львів’янами – весела полька й «Індіана Донна Лі» Чарлі Паркера припали всім до вподоби. Так би мовити «чорною родзинкою» програми став виступ Блеза Малаби – його запальна енергетика, вміння спілкуватись із залою підняли температуру аудиторії ще на кілька градусів. Незмінно пристрасним на сцені був і гурт Rockoko – хлопці зірвали шквал овацій. А завершився вечір творчим експериментом – «Крещендо» й «Поліфонія» спільно виконали твір Карла Дженкінса «Палладіо». Гості повезли додому, до Харкова, герб Львівської політехніки й, сподіваємось, добрі враження.