Йому було лише 28. Добровольцем пішов на фронт першого ж дня повномасштабного вторгнення. А вже 6 березня загинув коло селища Золоте на Луганщині.
Володимир Сулима — уродженець села Хишевичі Великолюбінської громади Львівського району. У Львівському професійному ліцеї залізничного транспорту здобув фах електрика. Працював за фахом — спершу в трамвайному депо, а згодом перейшов до Львівської політехніки.
Коли найближчі родичі намагалися переконати Володимира не йти добровольцем, він відповів: «А якщо всі не підуть, то що буде тоді?». На цю фразу справжнього чоловіка-захисника в рідних аргументу вже не було.
Після кількаденного перебування на полігоні потрапив на фронт і відразу зголосився бути на першій лінії. Однак, на жаль, прослужив там недовго. На 11-й день війни загинув.
Володимир Сулима нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та орденом 24-ї ОМБр «Хрест Героя».
Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.