Серед напрямів, за якими у Львівській політехніці готують фахівців, є спеціалізація з дуже сучасною й романтичною назвою – «Космічний моніторинг Землі». Наскільки вона популярна серед абітурієнтів і які перспективи працевлаштування її випускників, розмовляємо із завідувачем кафедри вищої геодезії та астрономії професором Федором Заблоцьким та доцентом Любов’ю Янків-Вітковською, яка викладає на спеціалізації основні курси.
– Ми подавали свою пропозицію щодо підготовки відповідних фахівців до МОН уже давно, – розповідає про актуальність спеціалізації Любов Миколаївна. – Фактично на нашій кафедрі й раніше готували студентів за спеціалізацією «космічна геодезія», деякі наші випускники працюють у тому напрямі, зокрема академік Ярослав Яцків очолює Головну астрономічну обсерваторію НАНУ. І от 2011 року було ліцензовано «Космічний моніторинг Землі» як спеціальність, а потім вона ввійшла у спеціальність «Науки про Землю» як спеціалізація.
На космічний моніторинг Землі, як і на космічну геодезію, набирають приблизно 15 магістрів (з них 13–14 – державне замовлення).
– Звичайно, ми не можемо дорівнюватися до магістерських досліджень, скажімо, у Делфтському технічному університеті або в Массачусетському технологічному університеті. Але тематика досліджень у нас сучасна, – розповідає про наукові дослідження Любов Янків-Вітковська. – І це незважаючи на недофінансування науки. Але якщо ви поговорите із науковцями цього напряму в Нідерландах, Індії, в NASA, то вони також вам скажуть, що їм бракує фінансування на науку. Та на такому ентузіазмі наших науковців ми стараємося, щоб ця спеціалізація була на високому рівні. І результати є: торік наші студенти виступали на молодіжних наукових конференціях. І в своїх дослідженнях вони демонстрували прекрасні результати.
– Основний науковий напрям кафедри – моніторинг фізичної поверхні Землі та її атмосфери на основі аналізу результатів сучасних наземних і супутникових вимірювань, який забезпечується двома спеціалізаціями: «Космічний моніторинг Землі» й «Космічна геодезія», – докладніше розповідає завідувач кафедри.
Напрям актуальний, його розвивають, наукові дослідження цікаві і студентам, і аспірантам (зараз навчається три аспіранти за спеціальністю «Космічний моніторинг Землі» (науки про Землю), проблеми знайти охочих до науки немає). Водночас проблема недофінансування стоїть гостро.
– Ми не можемо нормально влаштувати виробничі практики, – констатує Федір Дмитрович. – Не маємо коштів, щоб організувати студентам поїздки до Києва, Харкова, де є бази, які давно працюють. Сподіваємося, що найближчим часом запрацює наша навчально-наукова лабораторія космічного моніторингу Землі.
І хоч спеціалізація нова, а для організування повноцінної практики бракує коштів, випускники не просто знаходять роботу за фахом, а й залишаються паралельно працювати в науці.
– Наші студенти, які закінчують науки про Землю і геодезію й картографію, отримують у дипломі запис «інженер-геодезист», плюс їм зазначають спеціалізацію. Крім того, що наш випускник може працювати в геодезії, землевпорядкуванні, можна працевлаштовуватися в космічній галузі, – каже Любов Миколаївна. – Є ціла мережа інституцій (науково-дослідних інститутів, лабораторій), які функціонують під егідою Державної космічної агенції. А нещодавно (4 жовтня) Львівська політехніка підписала генеральну угоду про співпрацю, зокрема проведення спільних наукових досліджень, виробничої практики студентів із Національним центром прийому й обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля.
Обидва магістри, з якими спілкувалася, планують поєднувати науку й виробництво. Шестикурсник Василь Бойко (за словами Любові Янків-Вітковської, один із найкращих студентів) був якраз на третьому курсі, коли з’явилась нова спеціалізація:
– Це було щось нове, тому мене зацікавило. Наразі я пробую себе в науці під керівництвом асистента Богдана Джумана, тема моєї магістерської – «Побудова моделі іоносфери за допомогою сферичних функцій». Богдан Богданович – дуже добрий фахівець у сфері математичного моделювання в геодезії, отож, отриману модель можна буде використовувати не тільки для координатного забезпечення в геодезії, а й для прогнозування космічної погоди, дослідження фізичних процесів в іоносфері тощо. Планую паралельно працювати, щоб заробляти кошти.
Богдана Пересунька, студента п’ятого курсу, космічним моніторингом зацікавила Любов Миколаївна: навчаючись на третьому курсі на оцінюванні нерухомості, почав виконувати наукові роботи під її керівництвом, тому після бакалаврату вирішив вибрати більш науковий напрям – космічну геодезію на кафедрі вищої геодезії та астрономії.
– Зараз ми вивчаємо різні методики з моделювання іоносфери, – каже студент. – Минулого року ми з колегами виступали із науковими доповідями на конференціях: на міжнародній конференції щорічної астрономічної школи в Національному авіаційному університеті, на студентських кілька разів, брали участь у нашій політехівській конференції молодих учених «Геотераса», я доповідав на астрофізичній конференції пам’яті Богдана Бабія в ЛНУ. Я переможець студентської конференції з геодезії в Політехніці. Можливо, піду в аспірантуру. Зрештою, науку можна поєднувати з прикладною працею.
Найкращі студенти організували з Любов’ю Миколаївною гурток «Астрономія й науки про космос». Уже два роки у вільний час проводять майстер-класи з астрономії для дітей 5–10 років. Двічі брали участь у книжковому форумі з майстер-класами та лекціями про космос.
