Павло Сьомко – волонтер, IT-спеціаліст. Закінчив з відзнакою Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженерія програмного забезпечення». Бере участь у конкурсі «Сміливі» (категорія «цивільні»). Зауважує, що конкурс «Сміливі» для нього насамперед є нагодою показати свою діяльність ширшому колу людей, адже Павло провадить волонтерську та громадську діяльність, порушує важливі для суспільства питання, як-от корупція, проблеми нашого війська, створює петиції щодо захисту аеродромів, використання FPV-дронів для збиття безпілотників та інші.
– Тому нагорода в конкурсі «Сміливі» – це для мене більше про поширення своєї діяльності, а не сам факт нагороди. Мене підтримувало багато людей, зокрема відомі блогери й айтівці, і їхнє визнання моєї діяльності мотивувало мене подати заявку, – стверджує Павло. – Зупинятись у своїй волонтерській діяльності я не можу, адже ситуація на фронті не поліпшується. Це все сильно психологічно діє на українців, тому єдиним виходом для мене є намагатися щось робити: в університеті, у волонтерстві. Мені хотілося зібрати більше дронів, РЕБ та інших важливих речей для війська.
– Ви допомагаєте 25-му ОШБ різноманітним обладнанням. Як вам вдається знаходити ресурси та забезпечувати всім належним?
– Насправді найбільше мені сприяє LinkedIn, тому що там є дуже багато айтівців, і якщо знайти з ними спільну мову через пости, через спільну зацікавленість, то вони готові підтримувати збори, що дуже допомагає. Також у мене є знайомі телеграм-спільноти, з якими я співпрацюю з 2022 року. Найбільші мої збори – це автомобіль (приблизно 250 тисяч гривень) та РЕБ (125 тисяч гривень).
– Які плани чи ідеї ви хотіли б реалізувати в майбутньому, спираючись на свій досвід участі в цьому конкурсі?
– Цей конкурс мотивує мене на те, щоб збільшити свій медійний ресурс. Я маю багато ідей на пости, але не встигаю їх усі публікувати, тому що LinkedIn – це така платфорома, яка відрізняється від будь-якої іншої соціальної мережі. Треба знати алгоритми цієї програми для того, щоб дописи просувались, а не безрезультатно застоювалися. Саме тому я б хотів створювати сторінки на інших ресурсах, щоб впливати й на англомовну аудиторію і так збільшувати підтримку Заходу.
Я б порадив молодим людям, які хочуть змінювати країну та себе на краще, але не знають, з чого почати, подивитися на різних волонтерів та авторів у соціальних мережах, які так чи інакше допомагають у військовій або громадській справі. Надихатися не соромно, навпаки, це допомагає рухатися далі та знайти свій стиль і свою нішу. Треба перебороти свій страх і опублікувати перший допис, вчитися робити контент, поширювати свої ідеї й ідеї людей, які вас надихають. Це потрібно вміти робити для того, щоб закривати збори, підписувати петиції й таке інше. Я теж боявся почати, але це залежить від вас, людей навколо, які можуть підтримати, а також від вашої мотивації.
– Яку роль, на вашу думку, відіграють такі конкурси, як «Сміливі», у підтримці й мотивуванні молоді в Україні?
– Конкурс «Сміливі» – дуже хороша річ, його потрібно висвітлювати, щоб про нього дізналося більше людей. Для молоді він відіграє важливу роль, адже нас нечасто нагороджують за наші особисті досягнення, а вони ще й допомагають Україні. Молодь – це майбутнє, і саме такі конкурси ще раз нагадують про це. Люди дізнаються про молодих людей, зокрема і про науковців, яких нам зараз дуже не вистачає.
– Як ви вважаєте, що робить вас сміливим у цей складний час?
– Мене робить сміливим упевненість у своїх діях, адже я не боюся вступати в дискусії з людьми, які не розуміють, для чого я над цим працюю, з «малоросами». Особливо багато таких пишуть принизливі коментарі під моїми дописами. З цим треба боротися, чітко знати свою мету, ідентифікувати себе як українця, говорити українською мовою й відстоювати свої кордони. Я вважаю, що це і робить мене сміливим: обстоювання себе як українця, допомога ЗСУ та моя громадська діяльність, яка висвітлює проблеми нашого суспільства.
