7 лютого 1877 року народився знаний електротехнік, ректор Львівської політехніки у 1931–32 роках Габріель Сокольницький.
Народився у с. Кошево недалеко від Щецина на півночі Польщі. Навчався у Вищому реальному училищі в Лодзі, а також в Дармштадській політехніці, яку закінчив 1900 року. У 1901–03 роках працював асистентом на кафедрі загальної електротехніки Львівської політехніки у професора Дзеславського, який одразу залучив його до практичної діяльності. 1902 року Сокольницький входив до комісії з тестування генератора Siemens&Halske на Львівській електростанції.
У 1903–13 рр. був одним із власників фірми, що займалася великими проєктими електричного оснащення підприємств і міст. У 1912 р. за проєктом і під керівництвом Сокольницького побудовано і запущено нові електростанції і мережі міст Новий Сонч та Ясло.
Був ініціатором побудови потужних електростанцій у Бориславі (на нафтових родовищах) і біля Долини (на торфі), з яких планувалося провести лінії електропередачі до Стрия і Львова. Здійсненню задуманого зашкодила Перша світова війна.
1925 року Сокольницький розробляв проєкти переведення електростанцій і електромереж з постійного струму на змінний, що збільшило потужність у п’ять разів. Перший проєкт реалізовано у Самборі, далі у Жовкві, Перемишлі, Сяноку. Нові електростанції побудував у Рава-Руській і Ходорові, а нові лінії електропередач – у низці міст Галичини. Також розробив масштабний проєкт електрифікації Львівщини з 9-річним планом виконання. Проєкт передбачав розбудову ліній електромереж і ліквідацію малих нерентабельних електростанцій.
Щодо викладацької діяльності Габріеля Сокольницького, то з 1913–21 рр. він був доцентом Львівської політехніки, з 1921 р. – її професором. Очолював кафедру електричного освітлення і устаткування, згодом – механічний факультет. У 1931–32 роках став ректором. Тоді ж почалися антисемітські виступи частини студентів, з вимогою не допускати до навчання євреїв. Через це Сокольницький тимчасово закриває Львівську політехніку. Своє рішення в інтерв’ю він прокоментував так: «Вважаю святиню науки спрофанованою. Глибоко задумуюся над можливістю самому вжити силових заходів для придушення сваволі і подальшої компрометації навчальної автономії. Тому ще не знаю, коли дозволю відновити навчання».
Пережив важкий час Другої світової війни і розстріли нацистами польських вчених Львова у липні 1941 р. Після війни залишився жити у Львові. Вже у радянський період, незважаючи на похилий вік, ще 20 років завідував кафедрою електростанцій (1944–64 рр.). На пенсію вийшов у 88 років. Помер у віці 98 років і похований на Брюховецькому кладовищі.
У Музеї історії Львівської політехніки зберігаються конспекти Сокольницького часу його навчання у Дармштадті (1897–99), фото сенату Політехніки за його ректорської каденції (1931–32 рр.), також колективу кафедри електричних станцій (1959 р.).
Докладніше – на сторінці Музею історії Львівської політехніки у соцмережі Фейсбук.