Мрії стають реальністю. Протягом багатьох років надзвичайно талановита та енергійна студентка Фахового коледжу телекомунікації та комп’ютерних технологій Львівської політехніки Ганна Бойчук займається незвичним хобі. Саме повітряна гімнастика надихає дівчину. Докладніше про здобутки, захоплення та улюблену роботу Ганни читайте в нашому інтерв’ю.
– З чого розпочалося Ваше захоплення повітряною гімнастикою? Чому обрали саме цей вид спорту?
– З дитинства я займаюся спортом. Спочатку це була спортивна акробатика. Я також дуже любила гімнастику. Власне, цим видом спорту займалася 4 роки. Потім так сталося, що мені потрібно було покинути це хобі. Я почала шукати щось нове. І ось, невдовзі, відкрила для себе повітряну гімнастику. До мого хобі батьки завжди добре ставилися, вони мене підтримують. Також усім моїм близьким подобається повітряна гімнастика.
– Що для вас повітряна гімнастика, це мистецтво чи вид спорту?
– Це досить складне питання. Художня гімнастика є поєднанням цих двох речей. Не можна сказати, що це лише спорт або мистецтво. Хоча існують різні змагання, які схиляються до чогось одного. Загалом, повітряна гімнастика – це суміш мистецтва та спорту. Тож неможливо виокремити щось одне.
– Що найскладніше у вашому хобі? Як відбуваються тренування?
– Перші заняття я розпочала, коли мені було 11 років. Спочатку все було складно. Та поступово я звикла. Повітряна гімнастика формується з багатьох розділів: розтяжка, фізична підготовка, сила, динаміка. У кожному розділі є як легкі, так і досить складні для виконання елементи. Також повітряна гімнастика – це досить травматичний вид спорту. Загалом, тренування відбувається поетапно. Спочатку це розминка, далі розтяжки та підкачки. Після цього йде робота на снаряді.
– Якими були ваші перші емоції від занять?
– Я була дуже рада. Найбільше мені подобається це неймовірне відчуття, коли ти, немов літаєш. Для мене це було дуже незвично. Також я беру участь у різноманітних конкурсах. Кожна перемога для мене важлива. Адже це приносить дуже класні та позитивні емоції.
– Чому ви вирішили навчати інших повітряній гімнастиці?
– З’явилася нагода, яка одразу мене зацікавила. Тож я погодилася стати тренеркою. Та найважливіше те, що я дуже люблю свою справу. Переважно до мене на заняття приходять дівчата від 6 років. Деколи бувають і дорослі люди. Найбільше мене надихають успіхи моїх учнів. Їм подобається опановувати таке незвичайне заняття.
– Хороший наставник –запорука успіху. Розкажіть, будь ласка, про свою першу тренерку.
– На своє перше тренування я прийшла у 2015 році. На цей час повітряна гімнастика не була розвинута на такому високому рівні, як зараз. Мало хто тоді цим займався. Фактично, я була однією з небагатьох дітей, які тоді розпочали займатися повітряною гімнастикою. Ольга Магера –моя перша тренерка. Саме вона «закохала» мене в цю справу та навчала всьому. Ми надалі спілкуємося та підтримуємо зв’язок.
– Чи плануєте у майбутньому пов’язати своє життя з повітряною гімнастикою?
– Наразі я планую надалі займатися повітряною гімнастикою. Хочу продовжувати тренуватися та тренувати інших. Наразі на змагання сама не збираюся. Цього року я готую свою ученицю до змагань. А далі буде видно. Адже через пандемію змагання часто переносять або скасовують. Карантин впливає на наші тренування. Під час першого локдауну наша студія була закрита. Тоді ми не провадили заняття та не тренувалися.
– Що ви могли б порадити тим, хто хоче розпочати займатися повітряною гімнастикою?
– Перш за все, я порадила б прийти на тренування. Потрібно не боятись, а повірити в себе. Якщо є якесь бажання, то не слід на щось чекати. Потрібно починати вже зараз.
