«Вежа» – міжнародний фестиваль архітектури та мистецтва, який уже вдруге відбувся у Львові. Його відвідувачі й гості від 28 червня до 3 липня освоювали тему пошуку конструктивного діалогу (гасло фесту промовисте – «Де? Конструкція») між різними видами мистецтв і їхніми творцями.
Створили фестиваль торік, тоді присвятили його 110-річчю від часу створення першого громадського об’єднання архітекторів Львова. Цього року фестиваль розширив свої часові й географічні рамки, а також – місця численних подій. Основним осередком свята був, як і попереднього разу, Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа». Заходи фестивалю також відбувалися в Інституті архітектури Львівської політехніки, НЛТУ України, Свірзькому замку. Його організацію підтримали органи влади, Спілка дизайнерів України і, крім зазначених вишів, де відбувалися події, ЛНАМ.
Особливістю цьогорічної «Вежі» були не лише розширення горизонтів, збільшення локацій, а й структурування програми таким чином, що події відбувалися одна за одною, тож відвідувачі фесту могли потрапити на все, що хотіли. Розпочинав фестиваль архітектурний кінопоказ – конкурс-перегляд архітектурних відеопрезентацій від провідних архітекторів України. Добрий старт першому дню задав дискусійний майданчик «Місто та спадщина». Це був своєрідний пролог до великої конференції, що відбудеться у вересні, на тему вироблення правил забудови Львова. Опісля настав час для мистецьких акцій: перформансу зі сприйняття людиною світла, перегляду фільму «Малевич. Український квадрат» (стрічку показували тільки раз в Україні, у лютому в Києві), відкриттю виставки плакатів Supremus і вечірці у нічному клубі «Малевич».
Другий день відкрився екопікніком «Місто-сад Івана Левинського» у подвір’ї головного корпусу Лісотехніки. Локація вибрана невипадково – цей корпус проектував і будував Іван Левинський та його фірма. Тимчасом той, хто не встиг зробити це ще до 10 травня, доки тривала виставка «Левинський. Іспульс», зміг переглянути документальний фільм про архітектуру видатного будівничого. Цього ж дня відбувся дискусійний майданчик «Зміни в різних напрямах, пов’язаних із діяльністю архітекторів» і конкурс-семінар із просторового макетування. Конкурс запровадила польська компанія Tubadzin, він дуже престижний: молоді фахівці з архітектурних бюро отримали матеріали для макетування на певну тему, найкращі твори представлятимуть на виставці в Польщі, роботу-переможця встановлять перед головним корпусом компанії.
Спеціальні гості фестивалю – Аттіліо Террагні, італійський архітектор, який закінчив Політехніку у Мілані й у ній викладає, і Мартін Дюплантіер, французький архітектор, урбаніст, громадський діяч – провели авторські лекції. Лекція Террагні відбувалася у головному корпусі Львівської політехніки й була цікавою нашим студентам, оскільки доповідач поєднує практику з теорією та має досвід викладання в Австралії, Німеччині та Іспанії.
Авторські лекції були доступні й тим, хто завітав 30 червня до Свіржа. Крім Террагні, їх прочитали харківська архітекторка Ольга Клейтман і польська художниця, дизайнерка інтер’єрів й архітекторка Дорота Козяр. У Свіржі біля замку у кемпінговому містечку мали змогу розміститися ті митці, які прагнули простору та творчого самовираження. Дитяче макетування й малювання (було і у попередній день у Порохівці), спортивно-мистецькі конкурси, конкурс інсталяцій – програма цієї локації була не менш насиченою й розмаїтою. Там же й відбулося оголошення результатів премії НСАУ й нагородження переможців архітектурного конкурсу макетів Tubadzin. Команда-переможець конкурсу інсталяцій поїде на відкриття виставки «Левинський. Імпульс» у Відні.
1 липня – День української архітектури. З цієї нагоди був великий мистецький захід, під час якого оголосили результати архітектурних конкурсів, відзначили найкращих архітекторів, а опісля – урбан-вечірка, на яку потрібно було прийти у відповідному дрес-коді – білому, футуристичному. На запрошених гостей чекали екскурсії архітектурними майстернями й новобудовами Львова. І особлива річ – показ короткометражки про архітектуру «Проект дощу» київського режисера Олега Чорного.
Два наступні дні були більш святкові та розважальні – пікнік на природі у Свірзькому замку, вогняне шоу. Окрім того, учасники фестивалю робили замальовки, найкращі з яких використають для благодійності.
Друга «Вежа» об’єднала мистецтво, науку, будівництво. Поєднала вона й покоління, зробивши великий акцент на молодь, за якою розвиток міста та його майбутнє.
