Інститут хімії та хімічних технологій став першою ластівкою серед політехніків у вшануванні Тараса Шевченка. 2 березня студентська молодь разом із просвітянським осередком інституту зібралися на Шевченківські читання.
Голова Товариства «Просвіта» професор Христина Бурштинська привітала студентство, наголосивши, що дуже втішена, що технарі мають таку творчу душу, талант і сильний дух.
– Дуже добре, що вдається так чисельно збирати студентів на Шевченківські читання. Його вплив на нашу культуру, політику, – велетенський. Євген Маланюк говорив про Шевченка: «Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор мас, І вже менш за все – «Кобзар Тарас» Він, ким зайнялось і запалало. Скорше – бунт буйних майбутніх рас, Полум’я, на котрім тьма розтала, Вибух крові, що зарокотала Карою за довгу ніч образ». Хочу побажати всім нам – Шевченкового духу, душевного лицарства, високої, безмірної, дивовижної любові до своєї країни, – наголосила Христина Василівна.
Студенти, які представляли цілу Україну, зокрема й Канів, декламували поезію Кобзаря, додаючи власних особливостей інтонацією, акторською грою, імпровізацією. Молодь демонструвала, що для неї його слово має вагу і вони добре усвідомлюють значення всього сказаного.
Особливо зворушливим для присутніх був виступ їхнього колеги магістранта першого курсу ІХХТ із В’єтнаму Чан Куок Кханя, який вже встиг добре прославити Політехніку. Хлопець прочитав вірш «Мені однаково чи буду…».
Всі учасники отримали подарунки, а Христина Бурштинська запросила їх взяти участь в університетському конкурсі декламації Шевченкової поезії.
