23 травня відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві», що стала чудовою нагодою для студентів Львівської політехніки, які опановують фах журналіста, висловитись, а для когось навіть подебатувати на різноманітні теми. Справді цікаво було дізнатися думку про актуальні проблеми журналістики студентів з інших міст, а також іноземних представників, серед яких була словачка Анна Гурайова.
Конференцію розпочали доцентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації, к.соц.ком. Божена Іваницька та завідувачка кафедри, доцентка, к.соц.ком. Зоряна Галаджун, яка побажала учасникам конференції продуктивно провести час, дізнатися для себе щось нове, а також поділитися своїми колегами «плодотворною» інформацією.
— Напевно ніколи не буває доброго часу для чогось, тому, якщо хочеться щось робити в житті, варто починати це вже, — порадила пані Зоряна. —Якщо ви навіть не плануєте бути науковцями, то ті наукові роботи, які ви писали в університеті, знадобляться вам у майбутньому — як у журналістиці, так і в інших галузях.
Влучними словами завідувачка кафедри журналістики та засобів масової комунікації змотивувала всіх на ефективну роботу і наголосила, що дуже зацікавлена в доповідях наших колег, які приїхали з різних міст України та навіть зі Словаччини, на зазначену тему, адже, можливо, це наштовхне нас на дослідження й інших цікавих тем.
«Юридичний журнал у темі спеціалізованої преси України, тематичний аспект на прикладі видань «Український юрист» та «Український адвокат» за період 2019–2021 років»
Авторка: Діана Подзігун
Діана Подзігун виступила з доповіддю на справді релевантну тему, яка стосувалась юридичних видань для аудиторії, що цікавиться своїми правами. Тема юридичної преси посідає провідну позицію в системі спеціалізованих видань. Преса такого типу допомагає звірятися з останніми правовими змінами, також вона, безсумнівно, достовірна, через це й цінна. Для фахівців у юридичній сфері відповідна преса є хорошим засобом підвищення обізнаності, розширення навичок. Для людей-аматорів, які лише цікавляться такою тематикою, це можливість дізнатися «доступною мовою» про свої права.
Як запевнила доповідачка, для громадськості читати таку пресу важливо, адже це «сприяє кращому розумінню своїх прав та обовʼязків». Представники медіа, які спеціалізуються у правовій галузі, неодмінно повинні мати глибокі знання в цій сфері, розуміти різноманітні юридичні терміни, щоб писати простими словами про складні професійні проблеми. Важливий аспект такої журналістики — стеження за чиновниками та політиками. Правові журнали містять інформацію про події, пов’язані з правопорушеннями, корупцією та іншими неправомірними діями. За словами Діани, юридична преса загалом адресована різним групам людей, залежно від їхніх потреб і професійних інтересів.
«Маніпулятивні методи в медіа на прикладі 24 Каналу»
Авторка: Яна Довгорук
Доповідачка зачепила тему маніпуляцій у медіа на прикладі 24 Каналу і спробувала дослідити, чому ж йому так довіряють українці.
Насамперед Яна ознайомила з поняттям «маніпуляція» на основі тверджень різних науковців. Отож можна зробити висновок, що маніпуляція — це непомітне, на перший погляд, втручання у світогляд людини, а згодом його змінення у вигідний для маніпулятора бік.
Доповідачка висвітлила основні маніпулятивні методи 24 Каналу:
- гучні заголовки та яскраві заставки: викликають емоції та утримують увагу глядачів, впливаючи на їхню здатність тверезо оцінювати ситуацію;
- драматизація подання інформації: ведучі драматизують події, що суперечить принципам журналістики, наприклад, перебільшуючи недоліки військової допомоги Україні;
- відхилення від тексту: ведучі додають свої коментарі, що створює зв’язок з глядачем, але може мати негативний вплив, наприклад, занижуючи небезпеку російських військових;
- оперативність, але недостовірність: часто новини виявляються фейковими, як-от фейковий коментар Кирила Буданова про вибухи на Старокримському полігоні;
- некомпетентність експертів: запрошують людей без професійної компетентності, як-от колишній радянський розвідник Сергій Жирнов;
- запрошення російських експертів: програми з участю російських політологів можуть створювати ілюзію «хороших росіян».
Доповідачка дуже скрупульозно доводила свої твердження, посилаючись на конкретні новини, час їхнього випуску. Вона дала можливість наочно переконатися в наявності порушень у роботі журналістів, ставлячи під сумнів компетентність і правдивість інформації, яку вони генерують.
— Після детального аналізу контенту 24 Каналу можна чітко зробити висновок: цей медіаканал не несе в собі інформаційної цінності для нашої аудиторії. Я рекомендую шукати альтернативу, обираючи офіційні джерела, перевірені телеканали, медійні новинні сайти та телеграм-канали, — підбила підсумок Яна Довгорук.
«Згенеровані зображення в журналістиці — аспекти авторського права»
Авторка: Юлія Дердюк
Доповідачка з Ужгорода склала нам компанію, зачепивши вкрай актуальну тему. Нині у медіапросторі частим явищем стають згенеровані фото, які нерідко роблять через авторські права. Доповідачка розповіла про початки штучного інтелекту, за допомогою якого і генерують відповідного типу фотографії.
— За визначенням Європейського Союзу, штучний інтелект можна охарактеризувати як машинну систему, яка може робити прогнози, рекомендації чи рішення, впливаючи на реальне або віртуальне середовище, на основі заданого людиною набору цілей, — зазначила Юлія.
Використовуючи згенеровані зображення, потрібно зважати на етичний і правовий аспекти. Етичний аспект стосується правдивості та прозорості інформації, яку публікують. Важливо, щоб читач розумів, що зображення є лише вигадкою і не має нічого спільного з реальністю. Правовий аспект вимагає уникнення порушення авторських прав і зменшення ризику таких порушень. Останній аспект уже врегульовано на рівні законодавства.
Отож Юлія, вміло орудуючи законами України, пролила світло на тему штучного інтелекту. Вона висвітлила закони про інтелектуальну власність і те, як у законодавстві позначене таке явище, як «штучний інтелект». Також доповідачка назвала українські сайти новин, де, власне, можна знайти згенеровані зображення.
«Жінки-журналістки на війні. Особливості роботи та гендерний аспект»
Авторка: Анна Нікульшина
У своїй доповіді Анна Нікульшина розглянула такі теми, як особливості та важливість роботи жінок у військовій журналістиці, їхній внесок у формування об’єктивного сприйняття воєнних подій у суспільстві й необхідність руйнування гендерних стереотипів у цій сфері.
— В українській армії зараз служить 45 587 військовослужбовців, а загальна кількість жінок у Збройних силах України сягнула 67 000. Роль жінок у військовій журналістиці визначається багатьма факторами. Їхній внесок у відтворення правдивої картини подій та викриття кримінальних злочинів проти мирного населення набуває щораз більшого значення, як зазначають різні науковці, — наголосила Анна Нікульшина.
Також доповідачка розповіла, що в Україні є багато впливових і професійних жінок-журналісток, які, попри всі перешкоди, своєю працею руйнують гендерні стереотипи. Серед них — Анастасія Станко та Василиса Степаненко, які вирізняються своєю відданістю професії та здатністю працювати нарівні з чоловіками.
— Ці жінки є лише частиною великої рушійної сили військової журналістики. Незважаючи на виклики та обмеження, вони демонструють свою відданість професії, щодня доводячи, що гендерні стереотипи не мають місця в сучасному світі. Їхній внесок у висвітлення правди та захист інтересів мирного населення не лише важливий, а й надзвичайно потрібний у цей складний час, — підсумувала доповідачка.
«Штучний інтелект у ЗМІ. Виклики ЗМІ та можливості»
Авторка: Вікторія Бугайова
— Цифрова революція стала каталізатором змін у медіаландшафті та відкрила для ЗМІ великі можливості. Інтернет-видання й онлайн-платформи ЗМІ зняли географічні та територіальні обмеження, роблячи інформацію доступною для мільярдів людей у всьому світі, — зауважила доповідачка.
З доповіді Вікторії можна було дізнатися, що завдяки цифровим платформам ЗМІ мають змогу використовувати широкий спектр форматів, як-от відео, аудіо та інфографіка, для більш захопливого й динамічного подання інформації. Тепер медіа зможуть залучати аудиторію до створення контенту, спілкуватися з нею, відповідаючи на коментарі та беручи участь у дискусіях. Штучний інтелект також відіграє важливу роль, аналізуючи великі обсяги даних і автоматизуючи рутинні завдання, зокрема збір даних, модерацію коментарів і переклад текстів.
— Загалом ЗМІ в демократичному суспільстві перебувають на переломному етапі розвитку. Нові технології й інновації відкривають нові можливості для поліпшення якості контенту, розширення аудиторії, підвищення ефективності роботи та посилення своєї ролі в суспільстві. Тому здатність медіа готуватися до змін, використовуючи, наприклад, штучний інтелект, відповідально та етично виконувати свою роботу, а також співпрацювати одне з одним та із суспільством — ключові фактори, що визначатимуть їхній успіх у майбутньому, — такий висновок зробила Вікторія Бугайова.
«Мова ворожнечі у матеріалах українських медіаресурсів»
Авторка: Зоряна Шейгец
Зоряна Шейгец розпочала свою доповідь з таких слів:
— Преса, телебачення і соціальні мережі стали невіддільною частиною нашого життя. Проте частою складовою цих матеріалів є дискримінаційні висловлювання, які стали особливо помітними під час повномасштабного вторгнення. Використання мови ворожнечі ще більше посилює соціально-економічні та політичні кризи. Через різкі словесні конструкції в матеріалах і подання коментарів експертів або очевидців подій у медіа часто можуть образити певну категорію людей, розділяючи їх на «своїх» і «чужих».
За даними Інституту масової інформації, на 26 червня 2020 року новини про національні меншини чи етнічні групи в середньому становили 0,6 % загальної кількості новин у регіональних онлайн-медіа. У кожній сьомій новині про національні меншини були ознаки мови ворожнечі.
— Отож одним із головних завдань журналіста є влучно підібрати слова та забезпечити для аудиторії комфортне сприйняття медіаконтенту, — вважає Зоряна Шейгец.
«Зображення символів війни в медіа росії та України»
Авторка: Анна Савченко
Анна Савченко у своїй доповіді проаналізувала символіки, які використовують медіа України та росії під час війни, окреслила цілі, що мають російські ЗМІ, застосовуючи мілітарні символи у своїх матеріалах, а також розповіла, яку відсіч дають цьому наші мас-медіа.
Символізм під час військових дій відіграє важливу роль у медіа та суспільстві. У російських медіа є багато прикладів маніпуляцій за допомогою різноманітних мілітарних символів, які використовують для пропаганди війни та розпалення ненависті до українців і України загалом. Одними з найпопулярніших таких символів у росії стали літери Z та V — ними вони маркують свою техніку. Україна ж на військовій техніці використовує забарвлення під піксель, що має своє символічне значення. Іншим символом, який активно використовують російські медіа, є бабуся з радянським прапором, що має на меті викликати ностальгію за радянським минулим і легітимізувати агресію.
Символами війни в українських ЗМІ стали турецький безпілотник «Байрактар» та американський протитанковий ракетний комплекс «Джавелін». Також популярними символами в Україні є «Привид Києва» та Пес Патрон.
— Згадка в українських медіа мілітарної символіки є необхідною в контексті сучасних подій, адже такі символи підносять бойовий дух як військових, так і цивільних. Натомість російська пропаганда використовує символіку для того, щоб розпалити ненависть росіян до українців, — зазначила насамкінець Анна Савченко.
«Представлення розвитку музичної журналістики та проблематика, з якою вона стикається»
Автор: Дмитро Пурнак
Доповідач розповів про музичну журналістику в Україні, яка так само, як і у всьому світі, переживає значні трансформації. Втім вона не лише збереглась, а й адаптувалася до сучасних умов. Перехід традиційних друкованих видань до соціальних мереж та онлайн-платформ забезпечив нові можливості для створення мультимедійних проєктів з аналітичною критикою, як-от «Karabas Live», «Слух» та «Музика». Також Дмитро зазначив, що такі соціальні мережі, як Instagram, Facebook, TikTok та YouTube, відіграють важливу роль у поширенні музичної інформації, даючи журналістам змогу охоплювати ширшу аудиторію та взаємодіяти з нею.
Музична журналістика має великий потенціал для зростання завдяки новим технологіям. Проте вона стикається з кількома проблемами:
- Ризик заглиблення в соціальну термінологію: досвідчені журналісти, які працюють у сфері більш як два-три роки, часто використовують складну соціальну термінологію. Це може ускладнювати сприйняття матеріалів широкою аудиторією.
- Відсутність достатньої кількості музичних критиків: незважаючи на розвиток, музичних критиків усе ще недостатньо, що ускладнює формування якісної музичної критики.
- Незатребуваність музичної журналістики: народний артист України Іван Гамкало у газеті «Дзеркало життя» зазначив, що музична журналістика залишається малозатребуваною.
- Прагнення бути аполітичними: головний редактор «Karabas Live» Ігор Панасов висловив думку, що добрий музичний журналіст не може бути аполітичним. Журналісти повинні зважати на позицію виконавців щодо України та їхні зв’язки з іншими державами.
- Перетворення на світську хроніку: нині аудиторія більше цікавиться особистим життям зірок, ніж їхньою творчістю. Це зменшує значення музичної критики та аналітики, перетворюючи журналістику на світську хроніку.
— Музична журналістика в Україні має великий потенціал, але важливо долати сучасні виклики для забезпечення якісної та об’єктивної інформації для аудиторії, — узагальнив сказане Дмитро Пурнак.
На конференції були порушені справді цікаві, неординарні теми, доповіді на які було важливо почути. Це, зокрема, показало, на що учасники конференції звертають увагу в повсякденному житті, було цікаво спостерігати за їхньою роботою, аргументацією, ходом їхніх думок. Сподівання Зоряни Галаджун справдилися: ми маємо бажання досліджувати й далі схожі теми. Усі представлені доповіді не лише збагатили наші знання, а й надихнули на нові ідеї та підходи до досліджень. А обмін інформацією та цікавими фактами у межах конференції сприяв глибшому розумінню актуальних питань і викликів сьогодення, підтверджуючи значущість об’єднання зусиль у науковій спільноті.
