На запрошення Богдана Райчинця, президента Європейського Конґресу Українців (ЄКУ) та голови організації «Українська ініціатива в Чехії», команда Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у складі Ірини Ключковської – директорки, Оксани П’ятковської та Андрія Яціва – заступників директора, а також Юрія Марусика – наукового співробітника, відвідала Прагу. Візит відбувся у межах проєкту European Values, який реалізується за підтримки ЄКУ та організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці».
Метою відрядження була участь МІОКу в обговоренні та реалізації проєкту Smart Migration, а також глибше ознайомлення з міграційною політикою Чеської Республіки у сфері забезпечення прав національних меншин, зокрема української, та структурою державних і місцевих органів, що відповідають за реалізацію цієї політики у Празі. Це стало можливим завдяки низці зустрічей з очільниками та представниками відповідних структур, які відбулися протягом 2–3 листопада 2021 р.
1 листопада відбулася презентація та обговорення проєкту Smart Migration, який був створений за фінансування Агенції Технологій Чеської Республіки (Technology Agency of the Czech Republic), співфінансування Університету Менделя (Mendal University) та Університету Метрополітен у Празі (Metropolitan University, Prague). Проєкт представили др. Роберт Стоянов (Mendal University, Brno) та Ян Шрот (спеціаліст з питань міграції в Чеській Республіці). Метою проєкту є створення інформаційної платформи – додатку до смартфонів для українських трудових мігрантів та потенційних мігрантів до Чехії. Представники МІОКу обговорили бета-версію мобільного додатку, дали високу оцінку проєкту та прийняли пропозицію здійснити фахову експертизу представленого продукту.
Ірина Ключковська зазначила, що фактично створено модель, яку можна використовувати для інформаційних платформ нацменшин у Чехії, а також пропонувати за основу для використання в інших країнах Європи, оскільки проєкт має наукове підґрунтя та базується на соціологічних дослідженнях. Оксана П’ятковська наголосила, що цей проєкт сприятиме зменшенню ризиків неврегульованої міграції та забезпечить права українських трудових мігрантів. Андрій Яців та Юрій Марусик взяли участь в аналізі функціоналу платформи та висловили пропозиції щодо її змістового наповнення. В обговоренні також взяли участь Богдан Райчинець та Віктор Бандурчин, секретар ЄКУ, голова Асоціації молодих українців Словаччини.
Цього ж дня команда МІОКу разом із Богданом Райчинцем зустрілися з директором Дому національних меншин у Празі доктором Якубом Штедроном, який ознайомив учасників із завданнями та діяльністю Дому, розповів про переваги існування спільного хабу для національностей, визнаних законом Чеської Республіки про національні меншини. Натомість делегація Інституту розповіла про діяльність МІОКу, представила міграційні дослідження і проєкти, спрямовані на підтримку та розвиток української освіти за кордоном, зокрема української спільноти в Чехії.
Наостанок відбулася зустріч представників МІОКу з Мартіном Коцандою, секретарем Ради з питань нацменшин при уряді Чехії (головою цієї інституції є чинний прем’єр-міністр Чеської Республіки), генеральним директором Національної бібліотеки Чеської Республіки (2017 – 2020 рр.).
Мартін Коцанда проінформував про політику Чехії щодо нацменшин, особливості законодавства та про потребу його оновлення, зокрема зміни умов для визнання спільноти нацменшиною. Відповідаючи на питання про імідж українського мігранта у Чехії, секретар Ради зазначив, що у цьому контексті слід говорити про декілька історичних етапів. «Перший – це внесок політичної міграції міжвоєнного періоду в інтелектуальний, науковий та культурний розвиток Чехії, що потребує ще детального вивчення і осмислення. Окремо варто говорити про сучасний період і роль українського мігранта у Чехії, насамперед висококваліфікованих трудових мігрантів», – наголосив Мартін Коцанда.
Зі свого боку працівники МІОКу подякували за дбайливе ставлення до українських мігрантів, зазначивши, що позитивний досвід Чехії можна імплементувати в Україні, адаптувавши його до наших реалій.
Йшлося також про представництво від кожної із 14 нацменшин у цьому дорадчому органі, що є добрим інструментом для ефективної комунікації та впливу на державну політику у цій сфері.
2 листопада делегація МІОКу разом з очільником та секретарем ЄКУ здійснила візит до мерії Праги, де відбулося знайомство із начальницею Департаменту культури, національних меншин та іноземців Яною Хайне та її колегою Яном Яновшеком. Розмова дала можливість глибше зрозуміти інтеграційну політику Чехії, яка спрямована на підтримку громадських організацій, зокрема українських.
Яна Хайна представила інституційне забезпечення реалізації політики щодо нацменшин у Празі. «Дбаємо про права нацменшин і підтримуємо їхню діяльність, а також формуємо платформи для взаємної комунікації з іншими органами влади, які забезпечують права національних меншин». Вона розповіла, що кожна адміністративна одиниця Праги має відповідальну особу за національні меншини. Департамент функціонує як консультативний орган, який формує і розвиває стратегію підтримки національних меншин, здійснює фінансування проєктів, спрямованих на забезпечення прав іммігрантів. За словами Яни Хайни, 12 мільйонів чеських крон – це щорічний видаток мерії на підтримку національних меншин. Також Департамент забезпечує інформаційну підтримку, організовує зустрічі, наукові заходи та співпрацює з міжнародними структурами у цій сфері. Два базові проєкти, які підтримує Департамент – це Дім національних меншин у Празі та інтеграційні центри, які функціонують як неурядові організації, отримуючи додаткове фінансування.
Про особливості та напрями діяльності інтеграційних центрів детальніше розповів Ян Яновшек, а також наголосив на тому, що мерія прагне до більшої відкритості та співпраці з іншими відділами. «Наша мета: Прага – символ інклюзивного життя, комфортне місто для усіх без проявів ксенофобії», – підкреслив Ян Яновшек.
Як зазначили представники МІОКу, досвід Чехії, і Праги зокрема, може бути цікавим для України загалом та Львівської області та міста Львова зокрема, а також запропонували стати містком для обміну такими здобутками та налагодження дієвої співпраці.
