16 січня Львів попрощався відразу з трьома героями. Один із них 26-річний Роман Скальський – випускник Інституту будівництва та інженерних систем. Він вступив до нашого університету 2016 року на третій курс, після закінчення Техніко-економічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка». У 2018 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія», а у 2019-му здобув повну вищу освіту й отримав диплом магістра за спеціальністю «будівництво та цивільна інженерія», спеціалізація – «міське будівництво та господарство».
У рідному інституті сумують з приводу загибелі випускника та згадують про Романа як про людину добру, привітну, життєрадісну, кажуть, що усмішку, яка не сходила з його обличчя, вже ніколи не зможуть забути. Фахівчиня деканату бакалаврату Мар’яна Атаманюк розповідає, що студент залишив по собі тільки найкращі спогади. Він завжди усміхався, був спокійний, ввічливий, привітний.
«Романа всі ми добре пам’ятаємо, адже він був дуже хорошою людиною, старанним, розумним студентом, який добре навчався. Ми ніколи не мали до нього жодних зауважень, навпаки – він завжди приходив до нас з усмішкою, мав багато друзів серед одногрупників. Товариський, комунікабельний, привітний і водночас скромний та спокійний – таким ми назавжди його запам’ятаємо, і я впевнена, що кожен, хто знав Романа, може сказати про нього тільки хороше. Це справді була надзвичайно добра, світла, інтелігентна, свідома людина, якої дуже бракуватиме кожному з нас», – згадує Мар’яна Атаманюк.
Такими ж світлими спогадами ділиться про Романа Скальського фахівчиня деканату магістратури ІБІС Ірина Дем’яновська. Ще навесні минулого року хлопець приходив у деканат і, як завжди, був життєрадісний, привітний, усміхнений.
«Я не можу повірити, що навесні ми бачилися з ним востаннє… Роман приходив до нас по довідку і вже тоді сказав, що збирається на війну. Я зауважила, що за ті кілька років після випуску він ніскільки не змінився. Був такий самий, як і в студентстві: добрий, ввічливий, щиро усміхався. Цю широку і щиру усмішку я, мабуть, вже ніколи не зможу забути. Знаєте, є люди, які приходять до нас і залишають після себе світло, щось таке, від чого на душі стає легше, – Роман був саме таким», – каже Ірина Дем’яновська.
Як повідомили у пресслужбі Львівської міської ради, Роман Скальський із початком повномасштабного вторгнення російської федерації за власним бажанням приєднався до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Під час проходження служби здобув звання молодшого сержанта і став командиром відділення. Побратими згадують, що він був «дуже розумний, виважений і не втрачав спокою навіть у критичних ситуаціях».
Сам Роман Скальський казав: «Ми не здали жодного метра нашої землі. Нам було важко, але ніколи не буде соромно».
У Героя залишилися батьки, дружина, брат, дві сестри та племінники.
Ми глибоко співчуваємо рідним і близьким нашого випускника. Віримо, що світло й добро, які він залишив по собі, стануть натхненням для майбутнього покоління, а його мужність і щира усмішка ніколи не будуть забуті.
Вічна пам’ять Героєві! Вічна слава всім українським захисникам!
