Львівська політехніка виходить на міжнародну освітню арену: перша акредитація програм

Вікторія Бугайова, Центр комунікацій Львівської політехніки
Заставка до матеріалу

Львівська політехніка вперше брала участь у міжнародній акредитації освітніх програм. Ця подія є важливим кроком у підвищенні якості освіти та відповідності міжнародним стандартам. У процесі акредитації університет мав можливість продемонструвати свої досягнення, започаткувати нові ідеї, поповнити знання викладачів і студентів, а також отримати незалежну оцінку своїх освітніх програм.

Коментар щодо цього та роз’яснення надає Наталія Шаховська — завідувачка кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Вона наголошує на значенні міжнародної акредитації для розвитку навчального закладу та важливості цього кроку для студентів і викладачів.

— Що таке міжнародна акредитація освітніх програм і для чого вона потрібна нашому університету?

— Міжнародна акредитація — це акредитація освітньої програми акредитаційною комісією, яка розташовується не в Україні. У нашому випадку це акредитаційна комісія з Німеччини ZEvA, яка попередньо вже мала досвід акредитації українських освітніх програм. Зокрема, це були освітні програми гуманітарного спрямування.

— Яка мета міжнародної акредитації?

— Основною метою такої міжнародної акредитації, з одного боку, є підвищення видимості наших програм, можливість конкурувати на освітніх рівнях з іншими державами, а з другого — порівняти себе з іншими освітніми закордонними програмами, подивитися, як на нас реагують європейці й освітні установи, які б вони рекомендації нам дали. Це все для того, щоб поліпшити якість освітніх послуг.

— Які переваги надає міжнародна акредитація?

— Особисто для мене був цікавий сам процес власне міжнародного акредитування, оскільки він істотно відрізняється від нашого, українського процесу. Українська акредитація передбачає наявність більше доказової бази, а міжнародна акредитація радше спрямована на результати і пояснює, як ці результати мають бути досягнуті. Також було цікаво те, що це абсолютного інший підхід формулювання програмних результатів навчання, ніж у нас. Це інша схема, ніж прописано в наших стандартах. Тобто потрібно було ще зрозуміти, яким чином пояснити представникам міжнародної акредитаційної комісії те, як наші програмні результати, що прописані у стандарті, інтерпретуються для міжнародного рівня. Також новинкою було, що в них ці програмні результати (тобто те, що студент має знати на виході) прописуються за системою Блума, яку використовують в IT-компаніях, й особисто мені це дало змогу краще зрозуміти IT-компанії та точки дотику з ними.

— Хто брав участь у процесі акредитації і як університети долучилися до цього процесу?

— Загалом акредитували чотири освітні програми магістерського рівня «Комп’ютерні науки» — це три магістерські програми ІКНІ й одна магістерська програма ІКТА. Процес акредитації доволі дороговартісний, а саме 22 500 тисячі євро, тому вона стала можливою завдяки допомозі й оплаті роботи акредитаційної комісії таких IT-компаній, як SoftServe, ELEKS, GlobalLogic, N-iX, Vector і Somatic.

— Як процес акредитації вплине на поліпшення якості освітніх програм в університеті?

— На мою думку, оскільки ми по-іншому подивилися на програмні результати, це дало нам змогу зрозуміти, що можна поліпшити в освітньому процесі. До прикладу, міжнародна акредитаційна комісія давала нам рекомендації, і паралельно поліпшилася видимість наших програм, тому що з випускниками, студентами та вступниками всі говорили англійською мовою, але студенти вільно почувалися. Це важливо і для самих студентів, адже вони зрозуміли, що насправді те, що ми їм тут пропонуємо вивчити, є абсолютно зрозумілим для міжнародної акредитаційної комісії іншої країни, і це плюс.

Також мене здивував інший підхід до питання, що ж саме треба вчити на магістратурі. Загалом у нас магістратура, незважаючи на те, що це інший освітній рівень, більше схожа на продовження бакалаврату. У формуванні й наповненні тих предметів, які викладаємо, ми все одно відштовхуємося від бакалаврату. Наприклад, німці дуже дивувалися тому, що в нас знову немає математики і як ми взагалі вирівнюємо рівень знань, а ми, якщо чесно, навіть про це ніколи не задумувалися, бо звикли, що студент це вже має знати. На кафедрі думаємо про те, що ми могли б зробити окремий блок для студентів, які прийшли з інших освітніх програм, якщо їхній рівень підготовки відрізняється від очікуваного, для того щоб вирівняти цю ситуацію.

— Чи мав наш університет попередній досвід у проведенні міжнародної акредитації освітніх програм?

— З того, що я знаю, не мав.

— А чому саме ця програма була підтримана для міжнародної акредитації?

— Усе, що стосується комп’ютерних наук, зараз на вістрі. Також нас підтримали IT-компанії, тобто знайшлися ресурси для того, щоб це зробити.

— Також хотілося б почути вашу особисту думку щодо того, які виклики й успіхи ви бачите у майбутньому на шляху до акредитацій та подальшого вдосконалення освітніх програм. Як це вплине на університет?

— Позитивно те, що студенти зрозуміли: їх вчать того, що відповідає вимогам і реаліям. Не будемо приховувати: зараз, особливо коли йде війна, є багато сподівань, що, можливо, краще виїхати за кордон і там здобути освіту. Тож така акредитація має показати передусім студентам і батькам, що ми нічим не відрізняємось, а в деяких аспектах, може, навіть краще надаємо певні освітні послуги, ніж за кордоном.

Щодо негативних моментів, то, на мою думку, потрібно збільшити кількість предметів, які вивчають іноземною мовою. До прикладу, за кордоном, а саме в університетах Німеччини, якщо є хоча б один охочий вивчати предмет англійською мовою, навчання автоматично переходить на англійську. Напевно, тут ми трошки відстаємо, хоча в нас на кафедрі є предмети, які викладають іноземці на магістратурі, і загалом жодних проблем з англійською мовою, бо це мова спілкування в IT, а проте в нас такого нема. Я вважаю, що нам обов’язково потрібно це питання переглянути для того, щоб наші студенти навіть на рівні термінології (не лише IT, а й фундаментальної підготовки) почувалися легше і могли адаптуватися до інших вимог та реалій.


Участь Львівської політехніки у міжнародній акредитації освітніх програм є важливим етапом у зміцненні її позицій на міжнародній арені. Це дасть університету змогу не тільки підтвердити високий рівень своїх програм, а й сприяти їх подальшому вдосконаленню, надаючи студентам ще кращі можливості для професійного розвитку.