Андрій Князь, магістр другого року навчання кафедри архітектурного проєктування та інженерії ІАРХ, мріє здобути вищу освіту у Політехніці й за кордоном.
У старших класах майбутнім фахом особливо не переймався, тож коли треба було обирати університет, радше за інерцією, а не за покликом серця пішов шляхом свого батька-архітектора, хоча не був упевнений, що обраний фах і справді стане покликанням. У навчальний процес на кафедрі архітектурного проєктування втягнувся якось одразу та несподівано для себе захопився науками, якими охоче ділилися зі студентами викладачі.
– Ось тоді й зрозумів, що це те, що мені треба, – зізнається Андрій. – Щастя, що я не розминувся зі своєю майбутньою професією. На кафедрі архітектурного проєктування отримав ази майбутнього фаху, які, після розподілу кафедри, продовжував здобувати вже на кафедрі архітектурного проєктування та інженерії. Тобто й далі роблю те, що мені подобається. Вдячний викладачам, які терпляче роблять із нас професіоналів.
Андрій разом із друзями є активний учасник позакафедральних проєктів, конкурсів. Це дозволяє не лише пробувати свої сили в архітектурі, а й самовдосконалюватися. Торік брав участь у Всеукраїнському архітектурному конкурсі, де його команда стала призером від спонсора. Свого часу долучився до міжнародного воркшопу, у рамках якого політехніки спільно з австрійськими, німецькими і польськими студентами робили проєкт реновації хрущовок на вулицях Любінській і Науковій у Львові.
Днями спільно з однодумцями завершили роботу над міжнародним проєктом комфортабельного туристичного табору на одному з великих озер в Італії (до конкурсу з його проєктування запросили всіх охочих).
Нині Андрій готується до підвищення своїх фахових знань на дворічній магістратурі у Німеччині. Хоча навчання відбуватиметься англійською мовою, вивчає й німецьку. Паралельно працює над магістерською роботою, яку мав би захищати у грудні.
– Через навчання у Німеччині, мабуть, доведеться взяти академку та захистити свій перший магістерський диплом уже весною наступного року, – роздумує Андрій. – Оскільки мені подобається проєктувати висотки, то й тему магістерської роботи обрав відповідну. Вона стосується висотного житла з вертикальними і горизонтальними зеленими просторами. У Львові останнім часом почали будувати багато висотного житла, але воно не зовсім гуманістичне. У моєму проєкті висотне житло має бути зі зеленими просторами. Хотілося б, щоб люди, які там житимуть, відчували себе не відірваними від природи, а її частинкою. Роботу розпочав ще на першому магістерському курсі. Вже практично готова записка, досліджено дуже багато об’єктів, зробив аналізи, проєктні дослідження.
Хлопець задоволений навчанням у Львівській політехніці, адже, на його думку, на кафедрах, де навчався на початках і продовжує здобувати освіту нині, є дуже сильний бакалаврат: поряд із доброю базовою освітою, можна отримати й художню підготовку з ліпки, рисунка тощо. Але якою б доброю не була фундаментальна освіта, багато знань треба освоювати самотужки, «бо є дуже багато різних напрямів, і їх усіх не можуть подати у Політехніці». Нині архітектура – одна з найбільш усебічних професій, де можна займатися абсолютно різними заняттями, причетними до архітектури, тому без самоосвіти у наших реаліях не обійтися: «освіта, на жаль, не змінюється так швидко, як прогрес, особливо в Україні». На думку мого співрозмовника, майбутнє освіти – в інформаційних технологіях, тому намагається мати хоча б декілька напрямів знань, щоб бути успішним у житті та професії.
– Мені наразі пощастило двічі: здобуваю улюблений фах і маю тата-архітектора, – говорить Андрій. – Хоча мій тато – представник старої школи, та він, мабуть, один із перших в Україні, хто на початку дев’яностих почав проєктувати на комп’ютері. Нині в архітектурі є дуже багато нових сучасних речей, за якими йому важко встигати. Але мені завжди радить, як краще зробити ту чи ту річ, схвалює мої кроки щодо самоосвіти, тішиться моїми успіхами. Тому мати поруч професіонала, з яким можна завжди поспілкуватися стосовно професійних справ, – це круто. Радо допомагаю й татові, коли виникає така потреба, адже це теж моя практична робота.
Андрій Князь любить подорожувати. А оскільки кошти на таку розкіш не завжди є, то й вишукує різні міжнародні навчальні програми. Саме так вдалося двічі побувати у США, ознайомитися з країною, і навіть підзаробити. Перевагу у транспорті надає велосипеду, сподівається, що в Україні він стане такий же популярний, як у Європі. У його житті – архітектура (це той щасливий випадок) є найбільшим захопленням. Дуже любить проєкти, де можна зустрітися з цікавими людьми, професіоналами, отримати від них багато позитиву, порад, рекомендацій. Мріє здобути вагомий багаж знань ще й за кордоном, повернутися додому і, можливо, розпочати свою справу.
