Відкрити для України українців діаспори; розповісти про їхню масштабну титанічну працю впродовж багатьох десятиліть, завдяки якій не лише зберегли власну ідентичність, а й були для світу голосом свого народу в часи безправ’я та бездержавності України; допомогти усвідомити, що, об’єднавши зусилля, зумівши вибудувати партнерські взаємини, зможемо йти далі, – таку мету поставили перед собою працівники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Львівської політехніки на чолі з Іриною Ключковською.
Мультимедійна виставка «Світовий Конґрес Українців: вчора, сьогодні, завтра», яку МІОК підготував спеціально до 50-ліття СКУ, мандрує Україною, щоб розширювати інформаційний діапазон.
– Народження цієї виставки сприяє «сшиванню» не лише світового українства та нашої держави, а й самої України. Адже відвідуючи різні міста східної, центральної, південної України, ми починаємо глибше розуміти одні одних. Виставку вже презентували в Києві – у Верховній Раді, в освітніх та культурних центрах Дніпра, Запоріжжя, Полтави. Кожна поїздка має дуже добрий резонанс. Ми вже отримали запрошення на постійне експонування цієї виставки в цих містах, зокрема в Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського просили залишити експозицію на два місяці, – розповіла Ірина Ключковська.
Цільова аудиторія виставки – молодь. Як зазначили співробітники МІОК – заступник директора Андрій Яців, Оксана Кв’ятковська та Юрій Марусик, їх приємно вразила зацікавленість студентів цим проектом, особливо в Запоріжжі, де захід відбувся за сприяння Інституту журналістики та масової комунікації Класичного приватного університету. Важливим складником презентації стало представлення унікального проекту цього інституту – Електронної бібліотеки Diasporiana, метою якого є збереження та поширення інтелектуальної спадщини української еміграції.
Крім просвітницької роботи, МІОК виконує ще й іміджеву, бо всюди наголошує, що є структурним підрозділом Національного університету «Львівська політехніка», де розуміють важливість співпраці з українством цілого світу.
– Навесні повеземо виставку до Харкова, Миколаєва, Херсона й, за можливості, у прифронтову Луганщину. Зараз частина виставки перебуває на конференції в Брюсселі, куди з’їжджаються представники українських громад із Європи. Також електронні варіанти нашої експозиції є в багатьох країнах Європи, зокрема в Мадриді, Афінах Лісабоні, – додав Андрій Яців.
Ще один напрям, над яким працюють у МІОК, – це викорінення стереотипного сприйняття українських діаспорян. Тут переконані, що мусить відбутися інтеграція знань про українську діаспору, її здобутки в історії, культурі в освітній процес, бо це справді грандіозний пласт напрацювань.
– Знаменно, що зараз крок за кроком відкриваємо для себе незнані імена видатних українців діаспори, вертаючи їхню славу на рідні землі. Надзвичайно важливо, щоб у нас була співпраця на засадах партнерства. Адже ті проекти, над якими спільно працюємо, – найуспішніші. Добрим прикладом є інформування світу про Голодомор 1932–33 років в Україні. Тепер щораз більше країн визнають, що це був геноцид нашого народу. Та й, як говорить науковиця Оксана Пахльовська, без культурної інтеграції не може відбутися економічна. Тому так важливо, щоб у нашій країні з’явилася інституція, яка б популяризувала Україну за прикладом Інституту ім. Ґете в Німеччині, Альянсу Франсез у Франції та багато інших. Адже в нас є що показати світові, є про що розповісти, – додала Ірина Михайлівна.
Нещодавно, на запрошення міністра освіти і науки України, Ірина Ключковська взяла участь у нараді щодо запровадження сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної. Обговорення відбувалося за головування віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка за участі міністра освіти і науки Лілії Гриневич, її заступника Юрія Рашкевича, представників МЗС, НАН України й інших.
Свідченням потрібності цієї роботи став і нещодавній семінар, приурочений до Дня української мови і писемності, за участі викладача курсів української мови в Білорусі Єгора Дзьобика. Гість розповів про труднощі, які доводиться йому долати, а також наголосив, що саме напрацювання МІОК – спеціальні підручники «Крок до України», допомагають йому розвивати курси та зрозуміліше викладати. Цікаво було дізнатися, що в Білорусі найчастіше хочуть вивчати українську мову не лише вихідці з України, а й ті, хто фанатіє від пісень гурту «Океан Ельзи».
