30 травня 2024 року на запрошення завідувача кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук професора Василя Гулая та доцентки кафедри МІ Віри Максимець Львів відвідали викладачі та студенти кафедри міжнародних відносин міжнародних відносин та дипломатії Західноукраїнського національного університету під керівництвом завідувачки кафедри професорки Оксани Тулай.
Дві профільні кафедри активно співпрацюють упродовж останніх років в освітній та науковій сферах. Цього разу було досягнуто домовленостей щодо започаткування співпраці у проведенні практик студентів бакалаврської програми «Міжнародна інформація» Львівської політехніки та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» ЗУНУ як у Львові, так у Тернополі.
Зокрема, на початку візиту тернопільських гостей у Львівській обласній військовій адміністрації відбулася робоча зустріч із Представником Міністерства закордонних справ України у місті Львові Андрієм Грушком, на якій було конкретизовано питання проходження практик за темою бакалаврських кваліфікаційних робіт у цій установі, де таку практику нещодавно вже проходили студенти-четвертокурсники кафедри міжнародної інформації ІМФН.
Важливою частиною зустрічі міжнародників Львова і Тернополя стала освітньо-практична екскурсія «Львів дипломатичний: місця, люди, події», проведена доцентом кафедри МІ Любомиром Хахулою. Головний фокус заходу був зосереджений на знакових подіях, що відбулися в місті та мали значний вплив на перебіг українських і світових суспільно-політичних процесів.
Від найдавніших часів Львів як урбаністичний центр Галицько-Волинської держави був в епіцентрі європейських військово-політичних, культурно-релігійних, династичних відносин. Князь Данило Романович не лише консолідував державу на захист від монгольської навали, але й отримав визнання від папи римського Іннокентія IV, який у 1253 році через легата Опізо коронував князя, уклавши династичний союз з угорським королем Беллою IV. Результатом цього стало одруження князя Лева із королівною Констанцією, чим король Данило зав’язав добросусідські взаємини між державами. Про ці події нагадує львівський неоготичний костел Святого Івана Хрестителя, розташований у мальовничому Підзамчі неподалік від центру.
В ХVІІ столітті в одній із кам’яниць пл. Ринок (сьогодні має номер 14) розпочало діяльність Консульство Венеційської республіки. Під час екскурсії студенти не лише відшукали давній «дипломатичний офіс» держави св. Марка, але й відчитали гербове зображення над входом – венеційського крилатого лева з книгою та написом: «Мир Тобі Марку, мій євангелісте».
Найбільше міжнародних та дипломатичних казусів залишило по собі ХХ століття – від екстремальних засобів вирішення міжнародних питань до створення системи повоєнних договорів. У першій половині ХХ ст. Львів неодноразово був свідком застосування методу політичного атентату для досягнення інформаційно-пропагандистських цілей. У 1908 року український студент Мирослав Січинський застрелив намісника Галичини Анджея Потоцького на знак помсти за фальсифікацію виборів на користь польських представників. У міжвоєнний період українські націоналісти вчиняли замахи на Начальника Польської держави Юзефа Пілсудського (1921 р., вхід до Ратуші), президента Польщі Станіслава Войцеховського (1924 р., перетин просп. Свободи та вул. Коперника). Міжнародний резонанс отримав успішний атентат на секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова, вчинений Миколою Лемиком 21 жовтня 1933 року в приміщенні дипломатичного представництва на вул. Набєляка (сучасна Котляревського). Цим вчинком лідери ОУН прагнули привернути увагу світової громадськості до реалізованого кривавими московськими вождями Голодомору українського народу.
Під час екскурсії гості увібрали інтелектуальний дух міста подібно до того, як сто років тому це зробили видатні юристи-міжнародники Рафаель Лемкін, Герш Лаутерпахт та Луї Сон. Отримавши ґрунтовну університетську освіту у Львові, згадані фахівці збагатили міжнародне право як у теоретичній, так і в практичній площинах. Студенти ЗУНУ, відвідуючи будинок Р. Лемкіна, продискутували різні трактування терміну «геноцид» (особливо щодо сучасних російських злочинів в Україні); біля будинку Л. Сона здійснили SWOT-аналіз Статуту ООН; віднайшовши будинок Г. Лаутерпахта, провели дебати щодо ефективності вироків Міжнародного суду ООН у 1955–1960 рр. (період, коли Лаутерпахт був суддею в Гаазі).
На завершення студенти реалізували мініпроєкти щодо формування бази дипломатичних візитів до міста Львова з часу проголошення незалежності України, використовуючи методику івент-аналізу.
