На кафедрі автоматизованих систем управління ІКНІ (через участь у студентських наукових проектах, кафедральних дослідженнях, різноманітних конкурсах і олімпіадах) навчають студентів генерувати свої ідеї, абстрактно мислити при виборі можливих дій, а головне – готують добрих фахівців.
Свої перші теоретичні й практичні знання студенти отримують на першому–другому курсах. Як розповів відповідальний за секцію «Комп’ютерні науки» в Малій технічній академії наук доцент Дмитро Зербіно, паралельно теоретичного матеріалу в рамках навчального процесу він використовує й тренувальні завдання. Тобто знайомить студентів із загальними речами, які дозволяють їм на старших курсах побудувати будь-яку технічну систему. Навчає поєднувати такі речі, які, на перший погляд, з’єднати неможливо (вирощувати водорості зі смаком м’яса, проектувати лікувальні роботи, які можна запускати в кров тощо). Найважливіше, що «творче мислення, не переобтяжене технічним розвитком, починає генерувати цікаві ідеї в рамках того обладнання, яке є в кафедральній лабораторії», бо там «творча думка зазвичай працює інтенсивніше».
Свій потенціал студенти виявляють на четвертому курсі, коли готують кваліфікаційні бакалаврські роботи. Нині молодь бере активну участь у держбюджетній тематиці, в якій науковці кафедри досліджують і розробляють інтелектуальні компоненти зберігання та попереднього опрацювання даних для інформаційних технологій багаторівневого керування енергоефективністю регіону.
– Своїми розробками допомагаємо енергоощадним компаніям з величезної кількості інформації, яку треба опрацювати, визначити найсуттєвішу й найважливішу, і на основі цього приймати відповідні рішення, – говорить завідувач кафедри АСУ професор Іван Цмоць. – Крім цього, розробляємо інтелектуальні сенсори, які є основою для моніторингу технологічних процесів, що забезпечують збір і накопичення таких даних, розробляємо системи збереження цих даних і засоби їх опрацювання. До кафедральних наукових розробок, держбюджетних тем залучаємо студентів, які набувають нових знань, практичних навиків, досвіду.
До речі, наші магістри Назар Пилип, Богдан Яворівський та Адріан Яворський дуже нам допомогли своїми розробками, які й лягли в основу їхніх кваліфікаційних робіт. Адріан досліджував технології, розробляв автономні енергоефективні системи, які моніторять довкілля. На основі опрацьованих даних можна приймати певні керівницькі рішення. Богдан Яворівський досліджував інформаційну технологію моніторингу технологічних процесів на розумних підприємствах. Він розробив апаратні й програмні засоби, що здійснюють такий моніторинг, зокрема – інтелектуальні сенсори, засоби збору та збереження даних і засоби їх опрацьовування. За результатами своїх досліджень надрукував статтю, яка вийшла у Віснику Львівської політехніки. Свій внесок у держбюджетну тематику вклав і Богдан Задорецький, який проектував елементи із системи керування сонячною електростанцією. Незабаром буде захищатися аспірант Тарас Теслюк. Він розробив інтелектуальні компоненти систем керування енергоефективністю технологічних процесів. На їхній основі можна синтезувати багаторівневу систему керування енергоефективністю: на рівнях збору та керування виконавчими механізмами та керування технологічним процесом на операторському рівні.
Участь студентів у наукових дослідженнях дуже корисна, адже так вони отримують практичний досвід і перші навики наукової роботи. Оскільки енергоефективність – одне із актуальних завдань, які розв’язуємо на цьому етапі, то згодом наші випускники зможуть використовувати набуті знання в керуванні підприємствами, інтелектуальними будинками, кварталами чи містом.
Асистент Роман Сидоренко, який водночас є секретарем ДЕКу, відзначає цікавість та ефективність робіт, присвячених автоматизації спілкування зі співрозмовником (системою). Так, Святослав Артимович розробив прилад для імітації поведінки людини при спілкуванні із співрозмовником. Система, яку він запропонував, є програмою для чату, яка «спілкується» із співрозмовником, відповідає на запитання, тобто робить аналіз питань і дає на них відповіді. Така система потрібна компаніям, що перейняті збутом продукції.
Іван Волошин, науковим керівником якого був доцент Юрій Цимбал, зацікавився розробкою програмного забезпечення для розумного годинника, який би показував не лише час, а й різні мініатюрні картинки, температуру повітря, вологість, програвав різні мелодії тощо. Оскільки контент можуть створювати й поширювати самі користувачі, то, щоб уникнути потрапляння негативних картинок на розумні годинники, Іван створив такі засоби, які за допомогою штучної нейронної мережі без участі людини виявляють деструктивний контент і одразу ж знищують його. До слова, найуспішніші в навчанні четвертокурсники вже працюють у різних компаніях, вивчають там сучасні ІТ-технології і, за участі своїх керівників, долучаються до різної дослідницької праці.
