Кафедра дизайну архітектурного середовища провела низку студентських воркшопів із колегами з Технічного Університету Кайзерслаутерна (Німеччина) на тему «Магічні соляні міста». Ці воркшопи відбулися за підтримки міжнародної організації MeetUp! Німецько-українські зустрічі молоді та директора Інституту архітектури та дизайну професора Богдана Черкеса.
― Німецькі архітектори презентували нам свій досвід регенерації старовинних соляних міст і підприємств. А наші студенти в межах першої зустрічі розповідали про солеварню Дрогобича, яка існує там із 1250 року. Цей воркшоп мав на меті розроблення проєктів із модернізації цього заводу і над цим ми разом зі студентами працювали впродовж місяця, проводячи також онлайн-зустрічі з німецькими колегами, ― розповів завідувач кафедри ДАС професор Віктор Проскуряков.
Під час першої експедиційної поїздки оглянули старі солевидобувні підприємства колишньої Дрогобицької області. Побували в Миколаєві, Стебнику, Дрогобичі, Бориславі, Старій Солі, а також у Трускавці, де досі видобувають сіль «Барбара».
― У межах воркшопу розробили чотири концепції розвитку солеварні. Оскільки територія ― величезна, то напрацювали ідеї для додаткового використання та розвитку культурно-розважальної діяльності. Ми старалися в кожному з чотирьох проєктів залишити промисловість, як атракційну складову, оскільки це вже застаріла методика видобутку та й обладнання дуже давнє. Хоча, до прикладу, в Дрогобичі є колодязь, де з 50-метрової глибини видобувають соляний розчин, із якого після випарювання отримують мінералізовану і значно м’якшу сіль, аніж та, яку купуємо в магазинах. Вона того ж ґатунку, який подають у найдорожчих ресторанах світу. Її не виробляють багато та й немає коштів для презентабельного пакування. У радянські часи намагалися нарощувати потужності і викачувати тієї солі більше, та це мало не призвело до катастрофи ― в землі з’явилися пустоти, які загрожували завалами. Тож, напрацьовуючи наші проєкти та використовуючи досвід німецьких колег, ми зосереджували більше уваги на атрактивній складовій для туристів, ― пояснив Віктор Іванович
Архітектори розвивають проєктну концепцію довкола усієї території підприємства, акцентуючи на її благоустрої та додаткових функціях, зокрема планують створити громадський центр, де би відбувалися різноманітні громадські зібрання, конференції, коворкінги, літні театри. Це зацікавило би мешканців Дрогобича проводити там вільний час.
― Ще одна тема, яка варта уваги ― розкриття постаті Бруно Шульца, його життя на цих теренах. Довкола цієї особистості маємо намір створити цікаві проєкти для художників. Також популяризуватимемо ім’я і творчість ще одного митця ― Мауріца Готліба. Є багато цікавих сучасних художників, які проводять там різні пленери. Тож цілком реально створити там арт-центр із майстернями, дитячою художньою школою, ― додав мій співрозмовник.
Над цими проєктами почергово працювали студенти першого та другого курсу магістратури кафедри дизайну архітектурного середовища. А ще раніше дослідження проводили представники кафедри архітектури та реставрації ― вони досконало опрацювали історичні об’єкти і їх результати допомогли проєктантам сформувати ґрунтовні пропозиції.
― Маємо також пропозиції рекреаційно-туристичного комплексу, об’єднання Трускавця, Борислава і Дрогобича в єдиний екскурсійний маршрут. Виноситимемо ці ідеї на громадські обговорення в Дрогобичі. Нам важливо знати реакцію суспільства. Також виставлятимемо проєкти з реконструкції центральної частини Борислава, які виконували наші студенти раніше, ― додав Віктор Проскуряков.