Маршалл Боткін – американський професор з Ocean Country College розповів про проблеми американського суспільства в історичному й мистецькому аспектах. Лекція «Ікони музики та історії (як популярна музика представляє політичні питання та історичні факти свого часу)» стала підсумком кількох історичних епох.
Історія та мистецтво завжди тісно пов’язані. Американське суспільство за час свого розвитку стикалося з проблемами й викликами різного масштабу. Упродовж століть існувало рабство. Людей ділили на касти й тих, хто був нижчим, знецінювали, зневажали. Ще у ХХ столітті наслідки цього залишалися доволі вагомими. Представники темношкірого й корінного населення мали дуже обмежені права. Їм був забороненим вхід у певні торгові центри, а у транспорті відвели спеціальні місця позаду. Але несправедливість не може тривати безкінечно. Люди розпочали боротьбу за свою гідність. Протести, вимоги надання права голосу й забезпечення рівних умов життя знайшли своє втілення й у мистецтві.
Однією з пісень, що передає дух того часу, була композиція «Go Down Moses». Вона з’явилася в середині ХІХ століття і вважалася гімном американських рабів. Мала й іншу назву: «Oh! Let My People Go: The Song of the Contrabands». Першим виконавцем сучасної версії був американський співак Поль Робсон. Але найбільшої популярності пісня досягла, коли її виконав Луї Армстронг. Він записав композицію 1958 року. Очевидно, тоді проблеми диференціації суспільства ще були особливо помітними.
Знаковою й революційною була поява хіпі – міжнародного молодіжного руху. Він виник 1965 року у Сан-Франциско. Молодь прагла змін. У той час гостро постало питання лібералізації та демократизації традиційних установок суспільства. Маршалл Боткін згадує, наскільки іншим виявилося сприйняття нової генерації. Чоловіки почали носити довге волосся. Любов і стосунки взагалі стали набагато вільнішими. Революція доводила, що ті речі, за якими щоденно гналися американці, були не найважливішими. Можна не мати власного будинку, хорошої автівки, не бути у шлюбі, поводитися більш розкуто у контексті усталених моральних норм і бути при цьому набагато щасливішим.
Хіпі акцентували увагу на проблемі війни. Зокрема на це вплинула В’єтнамська війна, куди масово закликали американських чоловіків. Вони були противниками жорстокого поводження з будь-яким народом чи окремими людьми й закликали до переосмислення теперішнього життя, до побудови нової системи цінностей.
Рух хіпі став символом цілої епохи. Одним з його найяскравіших представників був Джон Леннон – британський рок-музикант, співак, композитор, маляр, письменник, політичний активіст. Він підтримував мир у всьому світі, ідеї рівності, братерства, волі й закликав жити так, наче у світі немає різних релігій, національностей, кордонів. Він вважав, що так можна буде припинити постійні конфлікти й війни. Леннон був засновником і учасником гурту «Бітлз» і свої погляди щодо того, яким має бути світ, він висловив у знаменитій пісні «Imagine».
Тепер популярними в усьому світі є різноманітні рухи й організації, що відстоюють права жінок, а передували цьому десятиліття цькувань і жіночої дискримінації. В Америці теж існувала ця проблема. Ще у 1950–60-х роках жінки не могли обіймати високі посади, особливо військові. Сім’я й домашні обов’язки були всім, що мало цікавити жінок. Тоді з’явилися протести, а ситуація у суспільстві почала змінюватися радикально. Усе це знайшло відображення у пісні Гелен Редді «I am a woman».
Проблеми, з якими стикалося американське суспільство, є важливими для світової спільноти й для українців зокрема. Тому важливо розуміти, який вплив вони мають на різні сфери життя і передбачати їхній розвиток.
