Пам’ять – те, що вже багато віків робить нас нездоланними. Зберігати пам’ять про тих, хто освятив своїм життям незалежність, – запорука гідного майбутнього.
3 вересня в с. Прибин на Перемишлянщині освятили відновлений військовий меморіал полеглим невідомим воїнам УПА – 11 пам’ятних хрестів. Серед тих поховань – могила студента-відмінника хіміко-технологічного факультету Львівської політехніки Ярослава Скасківа.
– Двадцятидворічний Ярослав Скасків загинув у бою з німецькими загарбниками 19 липня 1944 року. Тоді фронт проходив через ці землі. У «Літописі УПА» написано, що провід ОУН перебував недалеко від Прибин у с. Старі Стрілища, а боївка оборони була в лісі поблизу. Відступаюча з фронту німецька частина перетинала село в режимі облави, тож ухилитися від зіткнення було неможливо. Намагаючись відступити до лісу, штаб прийняв нерівний бій, урятуватися в якому не було шансів. Унаслідок бою загинули два провідники – краєвий референт ОУН Юліан Гулян, псевдо Токар, і обласний провідник ОУН Ярослав Скасків, псевдо Моряк. Їх захоронили у спільній братській могилі, – розповів подробиці цієї історії племінник провідника Скасківа доцент кафедри обчислювальної математики та програмування ІМФН Ярослав Глинський. – Лише за декілька місяців матері повернули його студентський квиток, забарвлений кров’ю. Ми його передамо до Музею Львівської політехніки разом зі Срібним хрестом заслуги, яким Ярослава Скасківа нагородили посмертно (14 жовтня на Свято Покрови його вручать родині). У такому молодому віці мій дядько встиг очолити Крайовий провід юнацтва ОУН – 1942–44 рр., керував вишколом молодих бійців у Карпатах, а в червні 1944 року став обласним провідником основних частин ОУН. Ця історія має повчальне значення для нашої молоді, зокрема для студентів Політехніки. Прах тих воїнів закликає їх бути більш цілеспрямованими, краще вчитися, чесно працювати, розбудовувати Україну, робити це краще, ніж наше покоління, так, як хотіли би полеглі вояки, але вже не встигли.
На вшанування воїнів зійшлися мешканці села, а також приїхали представники районної та обласної влади, ветеранські й патріотичні організації, духівництво.
Як наголосив один зі священиків, який освячував меморіал, історія різних держав писалася на папері, а історія України – кров’ю на нашій землі. Тому жодні спроби знищити її, стерти були невдалі. Бо про неї не дають забути ці могили.
– Найперше, хочу подякувати тим небайдужим людям, які серед лісів, цвинтарів, полів відшуковують і вшановують тих героїв, без яких би не було незалежної України й самих українців. Якби не повстала УПА, якби не вела героїчну боротьбу, останній бій якої відбувся 1960 року – через п’ятнадцять років після того, як увесь світ сказав, що війна завершилася, то не було б нинішніх героїв, – наголосив очільник ЛОДА Олег Синютка.
Ініціював встановлення військового меморіалу співзасновник ініціативи «Незнаному воякові» Тарас Чолій. А втілити задум вдалося завдяки підтримці волонтерів, місцевих активістів та патріотичної громадськості.
Архітектор проекту, волонтер Іван Щурко зазначив:
– Найважливіше, що мені хотілося відобразити в цьому меморіалі, – бойову нагороду УПА – хрест заслуги. Ці хлопці своєю жертвою заслужили ці високі нагороди, але не мали можливості їх отримати за життя. Символ меча – це символ кожного з них, які своєрідними мечами залишилися в тій землі, щоб оберігати її.
Долучитися до гідного вшанування пам’яті борців за волю України може кожен. Для пожертв у гривнях ЄДРПОУ 36873785 р/р 2600901962186, МФО 325365 ПАТ Кредобанк. Призначення платежу: «Добровільна пожертва на статутну діяльність організації».
Після поминальних заходів і панахиди відбувся урочистий концерт, який підготували діти та громада села.
