Віталій Нікітчук – 36-річний військовослужбовець, випускник Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки. Також чоловік закінчив кафедру військової підготовки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Загинув Віталій Нікітчук 22 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
У рідному університеті згадують про свого випускника як про надзвичайно світлу й добру людину. Доцентка кафедри соціології та соціальної роботи ІГСН Мар’яна Школяр розповідає, що Віталій був одним з тих, про кого кажуть: «На фронт йдуть найкращі».
«Мені випала честь бути викладачкою Віталія Нікітчука та мати спогади про спільне університетське життя. Досі пам’ятаю нашу кафедру соціології та соціальної роботи на вулиці Квітневій, групу, в якій навчався Віталій, і його – статного, розумного, дотепного хлопця, в якому поєднувалися, з одного боку, виваженість, серйозність, а з другого – унікальне вміння пожартувати в потрібну хвилину, розрядити часом нелегке студентське повсякдення смішним коментарем, розвеселити аудиторію і викладача. Тепло стає від цих спогадів, ностальгічно й гірко водночас… Ніби це було в іншому житті, – зауважує Мар’яна Школяр. – Віталій був людиною порядною, цілісною, з власною позицією і ціннісним стрижнем. Він загинув, залишаючись тим, хто ціною власного життя врятував бойових побратимів, бо був їхнім командиром, людиною гідності та честі. Але герої не вмирають, вони живуть, допоки спогади про них живі.
Низько хочу вклонитися батькам Віталія і розділити бодай частку того нестерпного болю втрати, міру якого навіть важко собі уявити... Маю честь працювати в одному інституті з мамою Віталія – Оксаною Ярославівною. Знаючи маму, розумію, чому Віталій той, кого називають «найкращим». Він завжди буде для нас – його викладачів, однокурсників, друзів, рідних – живим у спогадах, справжнім, добрим, веселим, дотепним і молодим. Вічна слава і пам’ять Герою!».
З Мар’яною Малачківською Віталій познайомився ще під навчання в школі. Згодом вони обоє вступили до Львівської політехніки.
«Зі школи пам’ятаю Віталія світленьким, виваженим і завжди усміхненим хлопцем. Був дуже швидкий. Мало хто міг його випередити на шкільному подвір’ї. Пристрасть до руху він зберіг і в університетські роки. Футбол був його стихією. Віталій був надзвичайно добрий, щирий і справжній. Це велика честь знати його й обов’язок з безмежною вдячністю берегти пам’ять про Героя», – зазначила Мар’яна Малачківська.
Чин похорону загиблого військовослужбовця відбувся 28 вересня 2023 року в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали Віталія Нікітчука на Марсовому полі у Львові.
Дякуємо нашим героям за кожен новий день. Велика шана і доземний уклін усім захисникам та захисницям України!