Тарас Боровець — аспірант третього року навчання кафедри електромехатроніки та комп’ютеризованих електромеханічних систем. Нещодавно здобув перемогу в конкурсі «Найкращий молодий науковець року» у своєму інституті.
Стати науковцем (що важливо, поєднувати науку з практикою!) вирішив ще під час навчання на бакалавраті, адже вже на перших курсах почав цікавитися наукою, брав участь в олімпіадах, студентських науково-технічних конференціях. Коли вчився на четвертому курсі, був іменним стипендіатом Ю. Бочкарьова. Пригадується, тоді в інтерв’ю для тижневика «Аудиторія» Тарас розповідав, що на енергетику вступив спонтанно, з огляду на перспективу працевлаштування, а в школі вважав себе гуманітарієм, навіть навчався у гуманітарному класі. Точними науками по-справжньому захопився вже в університеті.
— В останні три роки я поєднував дві складові: навчання в аспірантурі, а також участь у проєкті НАТО «Наука заради миру та безпеки», який нещодавно успішно завершив. Ґрант на участь у цьому проєкті виграла наша наукова група (окрім мене, Святослав Кльось, директор нашого інституту Андрій Лозинський та керівник нашої групи, доцент Любомир Демків). Загалом у програмі брали участь університети США та Англії.
— У чому полягав проєкт?
— Треба було розробити систему керування електричним транспортним засобом (позашляховиком). Насамперед — зменшити енерговтрати й поліпшити показники прохідності. Моя складова роботи полягала в розробленні спостерігачів станів динамічної системи електротранспорту.
— Розкажіть про наукове дослідження, над яким працюєте.
— Воно пов’язане з проєктами, до яких долучаюся, зокрема з останнім від НАТО. Працюю у супроводі свого наукового керівника Андрія Лозинського. Наші дослідження можна буде застосувати для керування електротранспортом, для підвищення його енергоефективності, мобільності.
— Як ви сприйняли свою перемогу в цьогорічному конкурсі «Найкращий молодий вчений року»?
— Для мене це було трохи несподівано, адже в нас є багато молодих науковців, чия діяльність варта уваги. Розумію, що це, очевидно, бонус за мою працю, зокрема за роботу в проєкті «Наука заради миру та безпеки», що принесло мені додаткові бали. До здобутків додалася участь у міжнародних конференціях, семінарах, ґрантах, публікації у міжнародних журналах, що індексуються у міжнародних наукових базах Scopus, Web of Scince. Звісно, маю кілька публікацій в українських фахових виданнях.