Нині ніхто вже не сумнівається, що за наукою та інноваціями – майбутнє. Треба лише вміло скористатися їхніми плодами. Не стоїть на місці й університетська наука. Про те, яким шляхом йтиме вона цього року, що нового чекає на молодих науковців Львівської політехніки – наша розмова із проректором з наукової роботи професором Наталією Іванівною Чухрай.
– Наталіє Іванівно, то які ж плани на 2017 рік?
– Хотіли б цього року активізувати роботу зі студентами й молодими вченими. Для цього торік створили Бізнес-інноваційний центр Lviv Tech StartUp School, який очолив професор Назарій Подольчак. Новий структурний підрозділ має забезпечити розвиток інноваційних проектів та ідей, сформувати сприятливі умови розвитку та реалізації потенціалу студентів і талановитої молоді. Зараз формуємо інноваційну інфраструктуру академічного підприємництва, налагоджуємо співпрацю з бізнес-середовищем, розвиваємо інноваційну діяльність. Плануємо, що Бізнес-інноваційний центр з літа почне функціонувати у будівлі на вулиці Філарета Колесси, 2. Наразі молода команда працює у головному корпусі.
– Робите ставку на талановитих студентів і молодих науковців?
– Вважаю, що вони у нас дуже ініціативні, творчі, креативні, готові до нових правил гри, викликів суспільства. Молодь краще відчуває ринок, знає і вміло користується новими технологіями, тож нам лише належить допомогти їм у розробленні та просуванні науково-технічних проектів-стартапів. Бізнес-інформаційний центр буде мати свої відремонтовані приміщення, в яких працюватимуть галузеві сучасно оснащені лабораторії, де наші студенти, паралельно із навчанням, будуть вчитися створювати та реалізовувати інноваційні проекти. Вже є домовленості з рядом підприємств, які інвестуватимуть у відкриття таких лабораторій.
– Чому бізнес зацікавлений у співпраці саме з нашою Політехнікою?
– Львівська політехніка має потужний ресурс – талановитих і мудрих студентів, досвідчених науковців та викладачів, які допомагають студентам у креативній інноваційній роботі, даючи їм разом із теоретичними знаннями практичні навички. Серед цієї когорти – професори Наталя Шаховська (ІКНІ) та Роман Голяка (ІТРЕ). Ці професори завжди поруч із творчими студентами, вміють розкрити їх талант, допомагають власним прикладом і досвідом. До прикладу, Наталя Богданівна торік возила студентів у Польщу на конкурс стартапів. Ніби втішний факт, що стартапами наших студентів зацікавились у Люблінському науково-технологічному парку. З іншого боку, наші студенти, реалізовуючи свою підприємницьку діяльність за польські кошти, й залишаються на польських теренах. Тож ми віддаємо своїх талановитих дітей та їхні ідеї, які працюють на інші країни, але не на користь України, хоча саме наша держава інвестувала в їхнє навчання. Тому хочемо сформувати сприятливе для студентів інноваційне середовище, де б разом працювали студенти і молоді науковці Львівської політехніки та талановита молодь інших вишів. Можна говорити про ефект синергії, коли вигоду здобувають всі зацікавлені сторони: Політехніка, студенти, і підприємці.
– Яке завдання Бізнес-інформаційного центру?
– Воно полягає у формуванні інноваційної екосистеми (тобто системи обміну знаннями, ідеями, енергією) та взаємовигідних зв’язках між студентством, науковцями і представниками бізнесу. Перші підвалини такої екосистеми було закладено у попередні роки. Зараз потрібно у короткі терміни та з порівняно невеликими інвестиціями системно розвивати цю інфраструктуру для інноваційної та підприємницької діяльності студентів та молодих учених.
– Навчання у Бізнес-інноваційному центрі буде платне?
– Найкращі студенти-політехніки будуть навчатися і реалізовувати свої стартапи безоплатно, інші робитимуть це на платній основі. Це важливий напрям – робота з молоддю через реалізацію стартапів разом із бізнесом.
– Співпрацюєте у цьому плані з іншими навчальними закладами?
– За підтримки Міністерства освіти і науки України маємо спільні плани з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з реалізації студентських конкурсів стартапів. Цього року охопимо західний регіон. Півфінал конкурсу проходитиме у нашому університеті, а фінал відбудеться в Києві. Маю надію, що наступного року фінал проходитиме у Львівській політехніці.
– Яким ще напрямам приділятимете увагу у своїй роботі?
– Не менш важливим завданням є комерціалізація результатів наукової та науково-технічної діяльності. Це, з одного боку, вимагає активної маркетингової підтримки через видання друкованої реклами, участі у відповідних виставках, зустрічах з бізнесом. У 2016 році систематизовано та видано каталог науково-технічних розробок. У 2017 році будемо брати участь у різних наукових виставках, зустрічах з бізнесом, працюватимемо над комерціалізацією наших розробок. Плануємо активізувати механізми запобігання та виявлення академічного плагіату при підготовці та опублікуванні політехніками монографій, статей, дисертацій. Також важливо вдихнути життя у наш технопарк. На стадії обговорення ряд пропозицій з реалізації цікавих проектів, які можуть бути реалізовані на площах технопарку.
– Чи всі розробки політехніків мають шанс на впровадження?
– Політехніка має багато цікавих наукових розробок, проте чимало з них так і залишаються на папері. Вважаємо, що вітчизняна економіка нині відкрита на інновації, бо потребує енергоощадних технологій, імпортозаміщення тощо. Тому зараз вдалий час для реалізації наших прикладних розробок (вони стають конкурентними, адже значно дешевші від імпортних). Проблема полягає у тому, що не всі університетські розробки чи патенти цікавлять бізнес, який хоче отримати швидку окупність від вкладених інвестицій (зазвичай між результатом науково-дослідної роботи і реальним впровадженням є значний розрив, так звана «долина смерті» розробки). Щоб її подолати вперше у 2016 році у Львівській політехніці відбувся конкурс науково-технічних розробок, завданням якого є виявлення та фінансова підтримка перспективних науково-технічних проектів, що зорієнтовані на конкретний прикладний результат. За результатами конкурсу відібрано чотири актуальні та ринково затребувані науково технічні проекти, які цього року будемо фінансувати. Сподіваюся, це стане прикладом успішної комерціалізації науково-технічних результатів діяльності наших науковців.
– Які важливі завдання стоять нині перед університетською наукою?
– Загалом в Україні зараз відбувається формування нової системи управління та фінансування науки. І це ставить перед нами нові завдання, які маємо вирішити. Зокрема, у 2017 році проходитиме державна атестація вишів та наукових установ. Щоб Львівська політехніка підтвердила статус дослідницького університету, будемо працювати не тільки над розвитком інноваційної інфраструктури і комерціалізації наукових результатів. Маємо подбати про те, щоб наші науковці подавали якісні статті у видання, що входять до визнаних міжнародних баз як Scopus, Web of Science, адже це формує імідж нашого університету на національному та міжнародному рівнях, свідчить про якість наукових досліджень, збільшує можливості міжнародної співпраці, у поданні грантів, заявок та участі в міжнародних проектах. Хотіла би також звернути увагу на якість наукових публікацій та етично-наукові аспекти публікування статей та монографій. Особливу увагу і підтримку будемо надавати фундаментальній складовій наукових досліджень і забезпеченню високоякісної фахової підготовки кандидатів і докторів філософії.