На цьому закцентувала увагу проректор Наталія Чухрай у своєму звіті про результати виконання науково-дослідних робіт у 2017 році на лютневій Вченій раді. Нині Львівська політехніка готується підтвердити статус національного закладу вищої освіти, тож ця тема є вкрай актуальна.
Наукові кадри
За словами Наталії Іванівни, загальна чисельність науково-педагогічних та наукових працівників у 2017 році становила 2 269 осіб, 75% з яких – кадри вищої кваліфікації. 941 працівник був залучений до оплачуваного виконання науково-дослідної роботи (НДР).
40% загальної чисельності науковців Політехніки, а саме 913 осіб, припадає на молодих науковців. Серед студентства до виконання НДР на оплачуваній основі було залучено 102 особи, найбільше – з ІХХТ та ІТРЕ. Порівняно із 2015–2016 рр. середній вік виконавців НДР у Львівській політехніці зріс – від 46 до 47 років.
Досягнення
У навчально-дослідному плані рік, що минув, був плідний. Політехніки виконували 16 фундаментальних (6 завершено) та 26 прикладних (7 завершено) НДР. 184 науково-дослідні роботи відбулися у межах кафедральної тематики. По дві НДР було здійснено за державним замовленням, за ґрантами Президента України та за ґрантами Державного фонду фундаментальних досліджень. Також провадили дослідження в Антарктиці за Державною цільовою науково-технічною програмою (ДЦНТП). Кількість госпдоговорів у 2017 році сягнула позначки 251.
Найбільш активними виконавцями науково-дослідних робіт у 2017 році стали працівники ІТРЕ та ІХХТ, які здійснювали 18 та 11 робіт відповідно із 42 НДР, що виконувалися за кошти держбюджету. За словами Наталії Іванівни, те, що інститут має НДР, профінансовані з держбюджету, свідчить про якість наукових досліджень, високу цитованість науковців, наявність патентів, досвід участі в наукових міжнародних проектах, співпрацю з промисловими підприємствами тощо. Інститутами-лідерами, які долучилися до НДР у межах міжнародних ґрантів, госпдоговорів та ґрантів ДФФД, є ІБІД, ІКТА, ІЕСК, а також ІГДГ, ІХХТ та ІІМТ. Щодо інститутів ІГСН, ІНПП, ІППТ проректор наголосила, що вони 2017 року провадили НДР лише у межах кафедральної тематики.
Фінансування
На проведення науково-дослідних робіт 2017 року Львівська політехніка отримала із державного бюджету 20 мільйонів 656 тисяч гривень – це майже втричі більше, ніж було отримано п’ять років тому, як наслідок, до спецфонду було залучено понад 13 мільйонів гривень, що на 30% більше, за показник п’ятирічної давності. Левову частку надходжень до спеціального фонду становить заробіток від госпдоговорів, зокрема й міжнародних. П’яту частину коштів зі спецфонду університету заробили науковці ІГДГ, майже 17% – ІБІД, 14% – ІХХТ, 11% – ІКТА.
Проректор підкреслила, що колективи, які освоюють бюджетні кошти, повинні доводити отримані результати до їх подальшої комерціалізації, щоби кошти зі загального фонду давали віддачу до спеціального фонду. Це, насамперед, стосується науковців з ІТРЕ та ІХХТ, бо саме на НДР цих інститутів припадає 40% і 28% коштів із держбюджету відповідно.
Лідерами із залучення сумарних коштів до бюджету Політехніки від проведення НДР у 2017 році стали ІТРЕ (понад 10 млн грн) та ІХХТ (понад 8 млн грн). Такі інститути як ІГДГ, ІБІД, ІКНІ, ІКТА та НДКІ ЕЛВІТ залучили по 2 мільйони гривень.
Міжнародний рівень
Щодо міжнародної наукової співпраці, то 2017 року було виконано п’ять спільних проектів за міждержавними угодами, вісім міжнародних колективних ґрантів і наукових проектів, дев’ять індивідуальних ґрантів на наукове стажування, проведення досліджень за кордоном, а також чотири міжнародних госпдоговори. Зокрема, йдеться про участь у рамкових програмах ЄС із досліджень та інновації – проект AmbiPoD (наук. кер. проф. П. Стахіра), створення ХАБ-лабораторії ІоТ (наук. кер. проф. Н. Шаховська), участь у проекті у рамках програми Eurofusion Horizont 2020 – створення Лабораторії магнітних сенсорів (наук. кер. с.н.с. І. Большакова). Цьогоріч за програмою «Горизонт 2020» розпочинається великий проект IMAGE (координує А. Андрущак).
2017 року наукова спільнота університету подала 54 заявки на здобуття ґрантів.
– Сподіваємося, що колективи інститутів ІАРХ, ІБІД та ІППТ 2018 року також долучаться до цієї роботи, – наголосила проректор Чухрай.
Кількість публікацій політехніків у виданнях, що входять до наукометричних баз даних, порівняно з 2016 роком збільшилася на 14%. Науковці з ІТРЕ, ІКНІ, ІМФН, ІКТА та ІХХТ цьогоріч посіли лідерські позиції за активністю публікування. Керівництво очікує, що надання Політехніці безкоштовного доступу до Scopus та Web of Science активізує науковців та підвищить якість їхніх публікацій.
Результатом виконання науково-дослідних робіт стало створення 166 одиниць науково-технічної продукції, 27 з яких упроваджено у виробництво на підставі госпдоговорів. Три із п’яти науково-технічних проектів, які профінансувала Політехніка 2017 року, уже окупилися завдяки співпраці із вітчизняними підприємствами.
У сфері винахідницької діяльності 2017 року варто відзначити науковців із ІХХТ, ІІМТ, ІКТА, ІБІД та ІСТР. Чверть поданих заявок (22 із 88) на отримання охоронних документів становлять заявки на винаходи, що є вагомим показником результативності наукової діяльності університету. Щоправда, за словами проректора, кількість отриманих охоронних документів з року в рік скорочується.