Ми продовжуємо говорити зі студентами Політехніки, які отримали іменні стипендії. Цього разу нашою співрозмовницею стала третьокурсниця Наталія Лесяк. Дівчина навчається в Інституті права, психології та інноваційної освіти.
Наталія – майбутня юристка. Три роки тому вагалася, куди вступати: до Політехніки чи до університету Франка. Нині дівчина вважає, що не помилилась.
Наталя зізнається, що раніше не задумувалась про іменну стипендію: не знала, що така може бути.
«Я просто вчилася для себе. Від першого курсу мала хороший рейтинг, завжди п’ятірки й підвищену стипендію. Навіть не пам’ятаю, хто саме з головного корпусу в червні зателефонував у наш деканат і розповів про таку можливість. Потім я принесла копію залікової і мені сказали, що подаватимуть на стипендію. Але тоді сесія не закінчилась, бо в нас вона до кінця червня. З двох предметів не було балів. Я зробила копії і вони відіслали до Києва. Мені сказали, що це не точно, що я її отримаю. У вересні зателефонували ще раз і попросили копію вже зі всіма балами», – згадує Наталія.
Про те, на що дівчина витратить стипендію, не замислювалась.
Навчання їй дається легко. Наталі вистачає дві-три години на день. Вона вчиться й має вільний час.
«Я не сиджу ночами. Хіба лише перед сесією можу докладати більше зусиль. Це такі звичайні будні студента. Мені не є важко. Маю хорошу пам’ять. У моїй групі всі навчаються на бюджеті. Конкуренція дуже висока й перед сесією відчувається найбільше. За кожен бал боротьба, бо рейтинги. У цьому плані важко. Всі стараються, нема таких, що не вчаться, але що більша конкуренція, то більше хочеться старатися», – розповідає стипендіатка.
Про те, щоб працювати, дівчина не думала. Та й батьки проти цього. Вони підтримують її в усьому. Зараз на канікулах дівчина допомагає батькам, у них свій бізнес. А ще має улюблену справу – ходити до спортзалу. Наталя розповідає, що тренувань не пропускає, це її найбільше захоплення.
«Навчання не дає великої свободи. До прикладу, поставлять першу пару, а потім п’яту. І в тебе вже половини дня нема. А ще готувати наступні пари», – говорить дівчина.
Попри це вона радить не витрачати весь свій час на навчання. Адже людині потрібно всебічно розвиватись і обов’язково мати улюблену справу.
Якщо обирати між книгою та фільмом, то стипендіатка обере книгу. Найбільше подобаються автори, як-ось Джейн Остін, Джек Лондон та Михайло Булгаков. Фільми не любить. Сміється, що під час перегляду засинає. Єдиний, який сподобався і який радить, – це «Анна» 2019-го року.
Наталія активна й поза університетом. Вона бере участь у судових дебатах та пише наукові статті.
«Писала в «Юридичний електронний науковий журнал». Він є в переліку міжнародних видань. Для нього робила анотацію англійською. Також маю матеріал у «Порівняльно-аналітичному праві». Дві статті стосувалися кримінального права: про сімейне насильство й злочини національної безпеки. Ці теми мені було цікаво висвітлювати. З домашнього насильства нова стаття з’явилася в Кримінальному кодексі. Можливо, саме така моя діяльність і вплинула на те, що маю іменну», – розповідає Наталя.
У майбутньому дівчина планує займатися юриспруденцією, практикуватися.
«У мене є мрія бути суддею. Це важкий шлях, але я хочу реалізувати себе саме в цій сфері», – ділиться Наталія.