20 січня 2021 року відбулася позачергова нарада членів консультативної ради, яка діє при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Архітектори, пам’яткоохоронці та експерти з галузі культури зустрілися, аби відреагувати на ситуацію щодо Миколаївської фортеці, частину якої вже кілька років різні зацікавлені особи пробують перетворити на… піщаний кар’єр.
– У 2019 році, на замовлення Миколаївської районної ради, науковці виготовили облікову документацію на цю пам’ятку. Її розглянула і погодила тодішня консультативна рада, після чого департамент архітектури скерував документи до Міністерства культури, з відповідним розпорядженням голови обласної адміністрації. Проте відповіді щодо цієї документації від міністерства досі нема, – каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.
Днями до департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА надійшов лист за підписом одного із заступників міністра культури. В ньому йдеться про те, щоб внести миколаївську фортецю як об’єкт культурної спадщини у перелік пам’яток культурної спадщини області – відповідно до рішення експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики – відповідно до нової документації, яку у департаменті не бачили.
– Нову документацію, яка, дивним чином, за п’ять днів пройшла погодження експертної ради в Мінкульті, розробило комунальне підприємство ЛОР «Реставрація замків і палаців Львівщини» на замовлення приватної структури. Без належного розгляду, з порушенням процедури, без розпорядження голови ЛОДА. Якщо нею керуватися, то частина об’єктів культурної спадщини на території фортець просто не існують. Мабуть, тому що замовник на цій території має намір розвідувати піщаний кар’єр. А це об’єкти групи «Лиса гора», залізобетонні споруди, бліндажі, підземні ходи, печери, викопані в піскових скелях Миколаєва. На всі ці об’єкти є вже виготовлена належним чином облікова документація, яку ще 2019 року подали у Мінкульт після затвердження на консультативній раді. Від 19 червня 2019 року – донині ці матеріали не розглянуті і пам’ятка не внесена до держреєстру. Це дивна ситуація, яка підтверджує, що Міністерство мусить, перш за все, брати до уваги рішення місцевих консультативних рад, бо всі інші суб’єкти можуть бути зацікавлені приховати частину інформації і зманіпулювати на свою користь і, заради комерційної вигоди, знищити пам’ятку, – пояснює Василь Петрик, доцент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», член консультативної ради та ініціатор вчорашньої наради.
Докладніше про нараду – на сайті Львівської обласної державної адміністрації.