Наукові фестини Львівської політехніки є чудовою нагодою для майбутніх студентів, які розглядають можливість вступу до університету, а також для їхніх батьків ближче ознайомитися з інститутами й освітніми програмами. Відвідувачі мали змогу провести хімічні досліди, покерувати дронами та побачити систему керування розумним будинком.
«Нас найбільше вразили потяги, а ще старлінк, дрон», ― поділилися учениці Стрийської школи № 1 Вікторія Олійник та Інна Колька.
Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки репрезентував макет лазерної охоронної системи, що, як пояснив Сергій Мельников із кафедри електронної інженерії, працює так: «Є лазер, є приймач, у будь-якому місці, де блокується промінь, промінь відбивається в дзеркалах, потрапляє у приймач, відповідно, відразу спрацьовує сигнал про те, що десь є якась перешкода».
Також ІТРЕ показав абітурієнтам мікроскоп для електроніки, який використовують, щоб роздивитися дрібні плати чи мікросхеми та сонячний елемент, що живить схему. В елементі є органічні світлодіоди, які інститут виготовляє самостійно. Крім того, хлопець розповів, що вони працюють і досліджують систему OLED (система, за допомогою якої виготовляють дисплеї. – Прим. авт.). OLED-дисплеї використовують особливий тип світлодіодів, які випромінюють більше світла та не потребують окремої системи підсвічування. Як наслідок, темні ділянки екрана стають більш вираженими та глибшими, а світлі – насиченішими і яскравішими проти них, що використовують хіміки, синтезуючи нові матеріали, які згодом застосовують у дослідженнях й електроніці.
Наукові фестини не обмежують гостей теоретичними знаннями, навпаки – дають змогу кожному спробувати свої сили в різних професійних сферах. Так, кафедра технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології представила молекулярну кухню, яка мала неабиякий попит серед абітурієнтів, а саме йогурти, вирощені на тибетському грибку. Як пояснив студент другого курсу Арсеній Калейніков, тибетський грибок – це симбіоз організмів, різних бактерій і тріщин. Охочі також могли спробувати крем для рук, виготовлений з алое вера, що росте на кафедрі, та скраб і відчути аромат води із запашного чебрецю.
На святі було багато інформації про різні можливості навчання та професійного розвитку, щоб кожен потенційний абітурієнт знайшов для себе те, що відповідає його інтересам. До прикладу, зацікавлені безпілотниками могли завітати до намету Інституту геодезії, що представляв безпілотні літальні апарати літакового й гелікоптерного типу, над якими інститут працює вже давно. Був навіть репрезентований безпілотник літакового типу, розроблений спільно з Київською політехнікою, – він уже побував в Антарктиді. Ще відвідувачі мали змогу побачити техніку для будівництва: нівеліри, тахеометри, 3D-сканери.
Іван Брусак, заступник директора Інституту геодезії, поділився, що його колеги на Наукових фестинах представили мобільний лазерний сканер, який використовують і для розумних міст. Частину цього пристрою розробляють у Львівській політехніці. Це досить дороговартісна техніка, але вона дає змогу максимально швидко відбудовувати Україну.
Представники інститутів залюбки розповідали відвідувачам про переваги навчання, відповідали на запитання, які цікавили школярів і їхніх батьків.
Завітавши до намету Інституту права, психології та інноваційної освіти, можна було спробувати скласти фотоборот, виявити відбитки пальців рук (дактилоскопія) і пройти тест на поліграфі.
Магістрант першого курсу Юрій докладно розповів, як усе працює:
«Для роботи фоторобота є спеціальна програма, яка продукує тисячі варіантів облич. Щодо відбитків пальців рук – на папері ставимо відбиток, і за допомогою спеціального магнітного порошку він проявляється».
Наукові фестини ― важлива частина вступної кампанії до Львівської політехніки. Тож викладачі та студенти щороку докладають багато зусиль для того, щоб урізноманітнити програму, аби випускникам шкіл було цікаво і корисно.
Фото Анастасії Білої та Романа Сакаля, студентів 2-го курсу кафедри ЖЗМК ІППО
