Науковці Львівської політехніки чимало своїх розробок виконують для оборонної галузі. Нині ми говоримо про наукові дослідження на цю тематику з науковцями-хіміками, які, незважаючи на фінансові труднощі, працюють над технологіями, технічною документацією, своїми силами чи з допомогою спонсорів готують дослідні зразки.
Науковці кафедри хімії та технології неорганічних речовин (в.о. завідувача професор Зеновій Знак), беруть участь у різних дослідженнях щодо перероблення твердосплавних матеріалів, зокрема, сердечників бронестійких снарядів, відстріляних гільз різного калібру, нанесення електрохімічних поліфункціональних покрить для авіаційної та броньованої технік, збільшення корозійної тривкості різних деталей, підвищення їхнього терміну служби, зменшення втрат і підвищення надійності техніки. На кафедрі розроблено унікальну плазмохімічну технологію полімерної сірки, що дозволяє виробляти високоякісні шини для колісної техніки.
– Одна із основних розробок, яку рекомендовано впровадити в оборонну промисловість, – мастильна охолоджувальна полімермісна рідина (МОР), – розповідає завідувач кафедри хімічної технології переробки пластмас Олег Суберляк. – Нині обробку (різання, шліфування, полірування металів) здійснюють з використанням охолодженої води. Вона малопродуктивна, дає багато браку, деталі після неї швидко зношуються, різці та інструменти часто виходять з ладу. Ми створюємо сучасні МОР нового покоління (маємо випробуваний лабораторний зразок), які підвищують стійкість інструмента від 1,5 до 2,5 раза, суттєво знижують енерговитрати на обробку металу, підвищують якість оброблювальної поверхні. З їхньою допомогою можна механічно обробляти навіть титан та деякі сплави. МОР, зроблений на основі екологічно чистої води, містить відповідний полімер і додатки, що запобігають корозії металів під час їх обробки. Є у нас також дуже цікаві, перспективні напрацювання медичного напряму. Серед них – лікувальні контактні лінзи для очей, з допомогою яких можна уникнути багатьох операцій, вилікувати невиліковні травми і виразки рогівки ока. Гідрогелеві плівки ефективно лікують опіки, трофічні виразки, рани, що не гояться. Контактні лінзи дуже корисні для підводників, адже під водою нема природного світла, а наші лінзи на 70 відсотків поглинають ультрафіолет. Зараз фарбуємо їх у жовтий колір, щоб менше подразнювали очі підводників. Для тривалого користування ліками без шкоди для здоров’я створили полімерні гідрогелеві гранули. Маємо дослідні зразки, однак для впровадження потрібні кошти.
Науковці кафедр загальної хімії й нарисної геометрії та інженерної графіки розробили унікальний пристрій для знезараження води від бактеріальних і органічних забруднень у польових умовах, під час бойових дій, в геологічних експедиціях, у важкодоступних місцях, де нема водоочисних станцій тощо.
– Такою водою можна забезпечити бійців від взводу до роти, адже в польових умовах не завжди можна воду прокип’ятити, – вважає завідувач кафедри загальної хімії професор Володимир Старчевський. – Наш пристрій працює за різних температур, маємо виставковий варіант, його можна використовувати й на автомобілях. Продуктивність на пілотних установках – 10 літрів за годину. Ми подавали запит на фінансування, яке оголосило МОН для Укроборонпрому, але наш винахід «не помітили», хоча маємо 16 патентів, дві монографії, захищено три кандидатські і одну докторську дисертації. Друга наша спільна робота з кафедрою нарисної геометрії та інженерної графіки – пристрій для механічного зміцнення артилерійських стволів (розробка завідувача кафедри професора Івана Афтаназіва). Цей винахід теж не зацікавив ні МОН, ні Укроборонпром. Та ми не опускаємо руки, працюємо далі, вдосконалюємо свої розробки.
– Серед багатьох наших наукових розробок певну практичну цінність мають біоцидні матеріали для захисту пофарбованих покрить, зокрема, боєприпасів і військової техніки, – каже завідувач кафедри технології біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології професор Володимир Новіков. – Зараз працюємо над держзамовленням щодо розроблення технології одержання біоцидних препаратів широкого спектра застосування, над новими добавками для мастил, які довго зберігали б техніку. На дворічні дослідження держава виділила два мільйони гривень. На природних основах (фітопрепаратах) розробляємо медичні мазі, що швидко й ефективно загоюють рани. В цьому плані тісно співпрацюємо з нашим медичним університетом імені Данила Галицького, маємо спільні роботи, аспіранти захищаються з цієї тематики. Наразі ці мазі проходять клінічне випробування, та вже маємо позитивні результати: вони малотоксичні, добре загоюють рани (наразі на тваринках). Розробляємо, екологічно безпечний, напівсинтетичний біопрепарат, який упродовж місяця може рекультивувати землю. Якщо ним полити землю, скажімо у зоні бойових дій, то бактерії, які є у ньому, «з’їдять» нафтопродукти і земля знову стане родюча. Біопрепарат уже успішно пройшов випробування. На жаль, установка по синтезу таких сполук є лише в Німеччині, яка цим біопрепаратом зацікавлена. Українські інвестори, на жаль, не дуже цікавляться нашими проектами.
