Мальовниче село Дунаїв, що у Перемишлянському районі на Львівщині. Навпіл його ділить річка Золота Липа. Від Львова – 75 кілометрів. Колись Дунаїв був містечком, що мало Магдебурзьке право. Тут розташований палац Латинського архієпископа Григорія із Сянока. Саме у ньому знайшов прихисток відомий італійський поет-гуманіст Каллімах, який змушений був переховуватися від римської інквізиції. Ці непересічні постаті гуртували довкола себе науковців та інтелектуалів з різних країн. Саме тут були започатковані легендарні Дунаївські зустрічі.
Торік з ініціативи адміністратора парафії костелу Святого Станіслава магістра Юзефа Куца було відновлено традицію проведення Дунаївських зустрічей. Вони були присвячені проблемам гуманізму у сучасних умовах. Цього року тематика була ширшою: «Космологія. Концепція Всесвіту від ренесансу до ХХІ століття».
Ксьондз Куц запропонував патронувати Міжнародну наукову конференцію ректорові Національного університету «Львівська політехніка» професору Юрію Бобалу, оскільки він є уродженцем села Дунаїв і жваво цікавиться його проблемами, культурним і релігійним життям. Він своєю чергою залучив до проведення конференції науковців двох інститутів Університету: геодезії та гуманітарних і соціальних наук.
Відкриваючи конференцію, професор Юрій Бобало зазначав, що прагнення уявити структуру навколишнього світу завжди було однією з насущних проблем людства, що розвивається. Як влаштований світ? Чому він існує? Звідки узявся? Це вічні питання. Їх ставили і тоді, коли ще справжньої науки не було, і потім, коли знання ще народжувалось і набувало сили, починало свій нескінченний рух у пошуку істини. Актуальні ці запитання і в наш час, коли дослідженням Всесвіту займаються з допомогою сучасних методів фізики, математики, хімії, філософії, з допомогою суперкомп’ютерів і високоточного обладнання. Що було до Великого вибуху, який нібито сотворив Всесвіт 14 мільярдів років тому? Чи безмежний Всесвіт?
У всіх виступах під час цьогорічних Дунаївських зустрічей червоною ниткою проходила думка: космологія, дослідження космічного простору давніми і сучасними астрономами аж ніяк не підривають віру у Бога. Наука і релігія – два рівнозначних крила нашого буття.
Однією з модераторів наукової розмови про космологію була письменниця, лауреат Шевченківської премії Галина Пагутяк. Як людина спостережлива, вона зауважила: «Це, мабуть, єдина конференція у світі, яка проходить під акомпанемент... курей, гусей, корів, шум вітру». Адже все дійство відбувалося на відкритому повітрі, напроти будиночку, в якому живе ксьондз Юзеф Куц. До речі, пані Галина привезла для частування гостей горіховий соус за рецептом самого Каллімаха.
Різні аспекти зазначеної теми висвітлювали у своїх виступах промовці. Зокрема, історик, есеїст, координатор Міжнародного руху Домашніх музеїв «Правда в космосі. Космологічні ідеї Карла Поппера та Гоймера фон Дітфурта» (місто Кудова-Здруй, Польща), доктор філософських наук Кшиштоф Шиманський говорив про Улугбека – астронома і володаря XV століття; письменниця Галина Пагутяк – про українських гуманістів епохи Відродження. Кандидати філософських наук з Інституту гуманітарних і та соціальних наук Львівської політехніки Ігор Карівець та Андрій Кадикало виступили зі спільною доповіддю «Сучасна українська космологія: реальність чи вигадка?».
Доктор фізико-математичних наук, директор Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Новосядлий присвятив свій виступ Міхалу Геллеру – співробітнику Ватиканської астрономічної станції, члену Папської академії наук. Міхал Геллер, зокрема, стверджував: «Наука дає нам Знання, а релігія дає нам Значення. Обидва є передумовами гідного існування». І ще один вислів Міхала Геллера: «Ми є невід’ємною частиною найбільшої таємниці всього – заплутування людського розуму з розумом Бога».
Любов Янків, доцент кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки, голова Львівського астрономічного товариства підготувала розлогу лекцію на тему «Церква і дослідження космосу». Вона простежила основні досягнення з дослідження космосу представниками церкви на території України в період від XVII по XIX століття. Йшлося, зокрема, про внесок київських та львівських вчених, історію Астрономічної обсерваторії у Львові.
Львівська поетеса Лана Перлулайнен (астроном за освітою) присвятила свій виступ 100-річчю теорії відносності Альберта Ейнштейна. Пані Лана знайшла цікаві факти із життя цього генія науки. Альберт Ейнштейн пізно почав розмовляти.
Учасники Дунаївської зустрічі завітали до місцевої середньої школи. Діти теж готувалися до свого розуміння цієї проблематики. Учениця сьомого класу Валентина Чорненька поділилася своїми міркуваннями «Що я думаю, коли чую про кінець світу?». Гості з інтересом оглянули виставку малюнків учнів на тему космосу.
Ксьондз Юзеф Куц був дещо засмучений тим, що порівняно небагато сільських мешканців стали свідками і слухачами глибокої наукової розмови про космологію. Можливо, надто складною була означена проблематика.
Після завершення конференції ми звернулися до Любові Янків з пропозицією розповісти про космос уявному слухачеві, який не має вищої природничої освіти. І виявилося, що лірика зовсім не чужа науковцю: «Немає складного в осягненні космосу, – наголошує пані Любов, – треба просто захотіти, і світ довкола тебе відкриється. Космологія – знання про космос. А космос – це все, що оточує нас, і все, що всередині нас. Космос – це і зоряне небо з міріадами зір та галактик. Космос – глибина очей коханої людини. Космос – це посмішка і плач немовляти. Це – дзюрчання води у джерелі. Це – прочитані книги. Тому і були такі читання у Дунаєві, які відновилися у наш час».
