Науково-педагогічні працівники Львівської політехніки мають змогу брати участь в освітніх міжнародних програмах і грантах, спрямованих на тему екології. Детально про це у межах інформаційного проєкту #Політехніка_екологічна розповів очільник Проєктного офісу нашого університету Назарій Андрущак
― Тема екології сьогодні поширена не лише на спеціальностях, які безпосередньо готують фахівців у цих напрямах. Більшість таких програм ― мультидисциплінарні. Щораз частіше бачимо, що, до прикладу, представники ІТ-галузі працюють над проєктами соціального спрямування. І це, на мою думку, дає позитивний результат для університету, оскільки поглиблює співпрацю між різними підрозділами нашого Університету, сприяє якіснішій роботі в межах реалізації проєкту та залученості більшої кількості політехніків. А мотивації від університету для такої більше, ніж достатньо. Та й можливостей дуже багато. Звичайно, потрібні відповідні компетенції і бажання це робити, ― пояснив Назарій Андрущак.
Як приклад Назарій Анатолійович навів одну з наймасштабніших програм Європейського Союзу ― транснаціональну науково-дослідну й інноваційну рамкову програму, яка є найбільшою з подібних програм у світі, «Горизонт Європа».
― Навіть минулого року, коли був пік карантинних обмежень, програма «Горизонт Європа» пропонувала понад 20 конкурсів екологічного спрямування. Та, на жаль, у нашому університеті не так багато науковців подаються на цей проєкт. Ми вчимо охочих працювати в цьому напрямі, та поки що це не має належного попиту, ― каже мій співрозмовник.
Ще одна цікава ініціатива Європейського Союзу ― Green Deal, яку затвердили 11 грудня 2019 року. Ця програма дій базована на плані переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Поставлені завдання ― досить амбітні: реновація 35 млн неенергоефективних будівель; скорочення використання пестицидів на 30% та добрив на 20% до 2030 року; частка земель під органічним виробництвом ― 25% до 2030 року; 30% суші та 30% морських теренів ― природоохоронні території; виробництво до 10 млн т відновлюваного водню до 2030 року; скорочення викидів парникових газів у транспортному секторі на 90% тощо.
― Минулого року ми переклали цю програму українською мовою і поширили для користування. Та, на жаль, знову ж ― не так багато охочих, ― додав Назарій. ― Переконаний, що є ще багато цікавих доступних програм і проєктів, та треба шукати. Так, нещодавно, ми аналізували програми, які підійшли би для розв’язання проблеми, яку маємо на навчально-відпочинковій базі в Зозулях ― там проблема із постачанням питної води. Політехніка має намір розробити свердловину, щоб забезпечити увесь населений пункт водою, придатною для споживання. Працівники Проєктного офісу знайшли 15 грантових програм, які мають необхідне спрямування, а тепер спільно з представниками кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола працюємо над підготовкою проєкту в межах «Кусаноне», програми фінансової допомоги українцям від уряду Японії.
Також серед проєктів, які подали викладачі нашого університету – «ПолітехЕко» (PolitechEko). Керівник – доцент кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Олена Вовк. Його мета ― об’єднання викладачів та студентів закладу вищої освіти для роботи з громадою регіону над проблемами екології, утилізації та переробки відходів, охорони навколишнього середовища.
Більше того, у Львівській політехніці виконують два проєкти програми Еразмус+ КА2. Зокрема під керівництвом професора Мирослава Мальованого політехніки допомагають університетам Грузії, Республіки Білорусь і України стати центрами розвитку досліджень кліматичного менеджменту для прискорення інтеграції в світовий кліматичний ринок і реалізації світових вимог по кліматорегулюванню шляхом впровадження кращих європейських практик у сфері запобігання зміни клімату, адаптації та мінімізації наслідків (проєкт CLIMAN) та розробити компетентнісно-орієнтовані навчальні плани для безперервної комплексної підготовки фахівців у галузі кліматичного обслуговування в Україні, а також ініціювання та розвиток додаткової освіти в галузі змін клімату для осіб, які приймають рішення, фахівців, залежних від клімату галузей економіки, та широких мас населення (проєкт ClimEd).
― Проєктний офіс завжди відкритий до комунікації з тими, хто хоче навчитися подавати заявки на гранти. Ми готові навіть підібрати необхідні програми, розіслати і, за потреби, організувати семінар з процедурою подання проєктної пропозиції на актуальну грантову програму, ― додав наостанок Назарій Андрущак.
