НВ, український друкований щотижневий суспільно-політичний журнал, попросив відомих українських футурологів спрогнозувати, яке майбутнє може чекати людство в перспективі 100 років. Їхні відповіді розбиті на п’ять категорій: суспільство, технології, економіка, робота, війни.
Образи віддаленого майбутнього у сферах комунікацій, економіки, технологій, праці та конфліктів – від українського футуролога, доцента кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Петра Сухорольського.
– Як може змінитися суспільство в 100-річній перспективі? Які тренди і тенденції простежуються вже зараз і як виглядатиме людське спілкування в майбутньому?
У наступні десятиліття аж до середини ХХІ ст. нас очікує загострення криз, пов’язаних із розпадом чи трансформацією старої індустріальної системи. Суспільні напруження наростатимуть, ірраціональна поведінка стане нормою, люди все частіше шукатимуть прості відповіді на складні запитання, і це постійно заводитиме їх на хибний шлях. Водночас знову стане популярною відома ще з часів хіпі стратегія «випадання» з мейнстрімних процесів, і можливостей для цього ставатиме все більше.
– Як через одне століття може змінитися світ технологій? Чи чекає нас ще більш глибока цифровизация або людство чекає відкат назад, відродження луддизму? Які технології можуть вийти на перший план, а які, що існують зараз, будуть забуті?
Упродовж наступних ста років людство очікує ще чимало технологічних проривів, проте загалом технології не виправдають сподівань, які на них звикли покладати ще з часів зародження індустріалізму і аж дотепер. Найвідчутніші зміни принесуть відкриття у галузі біоінженерії та медицини, але їх застосування спричинятиме гострі конфлікти і розколи в суспільстві. З іншого боку, за допомогою точкових винаходів не вдасться подолати численні взаємопов’язані глобальні проблеми, корені яких криються в самій основі індустріальної цивілізації та характерному для неї світогляді мас. В умовах зростаючого тиску з боку системи та ускладнення світу «віру в науку» все легше буде підірвати за допомогою альтернативних теорій та ірраціональних ідей.
– Як зміняться робочі відносини людей? Чи станемо ми менше працювати і чи відбудеться масова роботизация підприємств? Як це вплине на рівень безробіття? Якщо машинна праця практично повністю замінить людську, як це вплине на самосприйняття людини, – чи буде це епоха вільної творчості і пошуків відповідей на головні питання або призведе до ще більшого конс’юмеризму і поступової деградації?
Людству навряд чи загрожує масове безробіття унаслідок автоматизації, хоча в окремих галузях, зокрема тих, які стосуються роботи з даними, машини майже повністю замінять людей. У багатьох інших сферах людська праця просто буде дешевшою і доступнішою, ніж створення складних спеціалізованих роботів, яке до того ж потребує цінних і рідкісних ресурсів. Доведеться долати наслідки забруднення довкілля, сортувати і переробляти відходи, добувати ресурси з вкрай бідних джерел, відновлювати будівлі та інфраструктуру після частих стихійних лих тощо. Збережеться високий попит на працівників у сфері медицини, соціальної роботи та індивідуального обслуговування людей. А от творча праця заради самореалізації ще довго залишатиметься привілеєм обраних. З іншого боку, навіть рутинну роботу можна збагатити творчим елементом, якщо вдасться перерости ідеї тейлоризму та гуманізувати працю.
З повним текстом можна ознайомитися у матеріалі НВ Рай на землі чи хаос та занепад?.