Наприкінці минулого тижня семінар-практикум «Планування та фінансування, облік і звітність, кадри і зарплата, майнові відносини у закладах вищої освіти» зібрав у стінах Львівської політехніки представників державних органів — від Міністерства освіти і науки, Фонду державного майна України, Державної податкової та аудиторської служб і Пенсійного фонду України до Антимонопольного комітету, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати та Державної казначейської служби. У межах семінару учасники обговорили широке коло економічних питань, обмінялися досвідом та інноваціями.
Серед інших важливих питань йшлося про типові зауваження Рахункової палати. З цього приводу доповідав державний аудитор IV рангу Департаменту контролю (аудиту) гуманітарної та соціальної сфери Юрій Погорелов.
— Відповідно до 98-ї статті Конституції України, Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням. Ми працюємо на принципах законності, незалежності, гласності, об’єктивності та неупередженості, закріплених у статті 3 нашого профільного закону. Це той фундамент, на якому тримається довіра до нашої інституції з боку органів влади, Верховної Ради, суспільства та іноземних партнерів, — наголосив Юрій Сергійович.
Доповідач коротко розповів про діяльність органу зовнішнього фінансового контролю в Україні, зауваживши, що, відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI та документів IFPP, свою роботу Рахункова палата планує самостійно. Основою є ризикоорієнтований і стратегічний підхід: щороку проводять оцінювання сфер і галузей, аналізують регіональні особливості бюджетів, після чого формують перелік тем державного фінансового контролю. З його слів, заплановані заходи поділяються на дві категорії. Перша — обов’язкові, визначені законом, міжнародними договорами та дорожньою картою впровадження фінансового аудиту. Друга — заходи, пропоновані на основі глибокого оцінювання ризиків і актуальних викликів у різних галузях. Такий підхід дає змогу зосередити увагу на сферах із найбільшими обсягами бюджетних коштів і міжнародного фінансування, забезпечуючи прозорість, достовірність фінансової інформації та підзвітність розпорядників коштів.
Окреслюючи ключові проблеми у сфері фінансової звітності закладів вищої освіти, Рахункова палата України визначила освіту одним зі стратегічних напрямів контролю на найближчі роки. За статистикою, у 2024 році вона охопила контролем майже 3,7 трлн грн публічних коштів. У процесі контролю виявлено 217,5 млрд грн порушень та недоліків, з яких 4,6 млрд грн уже усунуто. Це демонструє масштаб і значення інституції в забезпеченні прозорості державних фінансів.
Чому питання звітності закладів вищої освіти є актуальним сьогодні?
— По-перше, 19 грудня 2024 року набув чинності Закон № 4042, яким до повноважень Рахункової палати офіційно віднесено аудит консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів. Ця новація суттєво змінила підхід до взаємодії державних органів і міністерств із Рахунковою палатою. Посилення інституційної спроможності у проведенні таких аудитів визначено одним зі стратегічних напрямів її подальшого розвитку. По-друге, нещодавно Рахункова палата ухвалила документ «Дорожня карта фінансового аудиту консолідованої звітності», який є відкритим для ознайомлення на офіційному сайті. Згідно з цим документом, у 2026 році заплановано проведення фінансового аудиту Міністерства освіти і науки України. Це безпосередньо стосується діяльності закладів вищої освіти, адже аудит охоплюватиме логіку формування фінансових показників, включно зі зведеними даними від кожного університету. По-третє, важливим чинником є міжнародні зобов’язання України. Починаючи з 2023 року, Рахункова палата здійснює аудит фінансової звітності спеціального призначення за проєктами Міжнародного банку реконструкції та розвитку у сфері освіти. Такі аудити підтверджують достовірність даних, на основі яких ухвалюються управлінські рішення як на національному рівні, так і міжнародними партнерами. Вони дають змогу своєчасно виявляти ризики у фінансовому управлінні, недоліки системи внутрішнього контролю та потенційні порушення умов угод, що є неприпустимим. Це зміцнює довіру Міжнародного банку реконструкції та розвитку до України як надійного партнера й забезпечує сталість інвестицій у розвиток освіти, — зауважив Юрій Погорелов.
У своєму виступі доповідач акцентував увагу на типових проблемах у звітності гуманітарної сфери — зокрема на недоліках консолідації фінансової звітності (невиключення взаємних операцій); проблемах з обліком земельних ділянок (неоформлене право власності, відсутність документів); помилках в амортизації необоротних активів (неправильна первісна вартість, строк експлуатації); некоректному визнанню нематеріальних активів; відсутності системної роботи з дебіторською заборгованістю; плутанині між запасами, малоцінними активами та основними засобами; неправильному застосуванню кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ).
Відтак Юрій Погорелов рекомендував формувати чітку облікову політику; проводити реальну інвентаризацію активів і заборгованості; узгоджувати методологію консолідації між підрозділами; системно працювати з проблемною дебіторською заборгованістю; чітко розмежовувати поточні та капітальні видатки відповідно до Постанови № 1062. Поради державного аудитора закладам вищої освіти доцільно постійно тримати у фокусі уваги.
Підсумовуючи, Юрій Погорелов, наголосив на тому, що освіта є найкращою інвестицією в людський капітал і конкурентоспроможність країни:
— У Рахунковій палаті ми розглядаємо освіту значно ширше — не лише крізь призму звітів чи окремих виявлених помилок, а як стратегічну можливість для держави планувати розвиток, залучати кошти міжнародних партнерів, оновлювати інфраструктуру, підтримувати наукові дослідження та створювати нові перспективи для молоді. Сподіваюся, що сьогоднішня дискусія буде корисною й допоможе надалі уникати помилок у звітності, адже орган зовнішнього фінансового контролю в Україні постійно звертатиме увагу на такі недоліки. Ми відкриті до партнерства та завжди готові до професійного діалогу.
Далі слово взяв начальник Територіального управління Рахункової палати по Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Рівненській та Тернопільській областях (у м. Львові) Володимир Янко:
— Я не буду свій виступ фокусувати на конкретиці. Зауважу тільки, що Рахункова палата України не є правоохоронним органом, а вищим органом державного аудиту. Ми працюємо за міжнародними стандартами, з якими мають можливість ознайомлюватися наші міжнародні партнери. Тому закликаю ставитися до аудитів Рахункової палати серйозно, адже саме вони показують, як в Україні побудована фінансова система, як вона функціонує та який у нас порядок. Ми проводимо три типи аудитів: аудит відповідності — перевіряємо, чи відповідає діяльність нормативно-правовим актам, аудит ефективності діяльності — оцінюємо управлінські рішення, використання коштів та досягнення поставлених цілей, а також фінансовий аудит — визначаємо, чи відповідає звітність фактичним обставинам у ваших установах. У кожному з цих аудитів присутні елементи один одного, але кожен має свою специфіку. Ми прозорі, відкриті й завжди готові до співпраці. Під час проведення аудитів надаємо можливість виправити ситуацію, а за їхніми результатами члени Рахункової палати ухвалюють рішення та формують рекомендації, обов’язкові до виконання всіма установами, організаціями й підприємствами, а також Кабінетом Міністрів. Це може включати навіть зміни до нормативно-правових актів, щоб врегулювати проблему та підвищити якість фінансової системи України.
Отже, виявлені типові проблеми — від недоліків консолідації звітності до помилок в обліку активів і класифікації видатків — потребують системного вирішення. Рекомендації аудиторів спрямовані на формування чіткої облікової політики, проведення інвентаризації, удосконалення методології та підвищення дисципліни у фінансовому управлінні. Увага до фінансової звітності у сфері освіти має не лише контролюючий, а й стратегічний характер: вона забезпечує довіру міжнародних партнерів, сталість інвестицій і створює умови для розвитку людського капіталу й підвищення конкурентоспроможності України.
