Нещодавно на засіданні постійної комісії екології природокористування та енергозбереження Львівської міської ради погоджено проєкт ухвали «Про надання згоди на створення об’єкта природно-заповідного фонду парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кульпарків». Розробляли проєкт та досліджували територію парку комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня», де і буде оновлено новий парк-пам’ятку, наші політехніки – викладачі кафедри містобудування Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка»: професорка та завідувачка кафедри містобудування ІАРД Галина Петришин, доценти кафедри містобудування Степан Тупісь, Ярина Онуфрів та Галина Лукащук.
За словами науковців, затвердження меж території та надання їй статусу пам’ятки у комплексі продиктоване порятунком парку від забудовування. Проєкт розробляли у науково-дослідній лабораторії ландшафтної архітектури при кафедрі містобудування НДЛ 117, площа ділянки становить 16,3 га.
Три роки тому науковці Політехніки взяли участь в укладанні історико-архітектурного опорного плану Львова. Вони переглянули історичні довідки, ознайомилися з архівними матеріалами та відвідали парк Львівської обласної психіатричної лікарні, де відбулася зустріч із головним лікарем, у ході якої виявилося, що поставити об’єкт під охорону – спільна мета науковців та керівництва лічниці. Після початку роботи над проєктом потрібно було з’ясувати, які планувальні структури є цінні та що саме потрібно охороняти. Також було з’ясовано історію місцевості – виявилося, що частину парку створив Карл Бауер, професор ботаніки та відомий садівник Львова у другій половині ХІХ століття, а другу частину парку закладав на початку ХХ століття Арнольд Рерінг.
«Парк «Кульпарків» є лікарняним, а тому з давніх-давен він служить для терапії пацієнтів психіатричної лікарні, звичайно, якась територія служить і для прогулянок мешканців міста, але спеціальних паркових функцій там не передбачено, адже це пам’ятка мистецтва, де можна пройтися, і не більше. Багато хто хотів би бачити на ділянці екзотичні рослини, проте, дякуючи старим місцевим видам дерев та кущів, там живе колонія птахів, що для Львова є рідкісним явищем», – розповідає завідувачка кафедри містобудування Галина Петришин.
Галина Лукащук, доцент кафедри містобудування виявила 50 видів цінних деревних рослин, серед яких і багатовікові, які збереглися ще із часів закладання парку.
Під час роботи над проєктом було залучено випускницю Інституту архітектури та дизайну, кафедри містобудування Тетяну Клюсу, яка виконала проєкт ревалоризації паркового комплексу, тобто його покращення та переоцінки цінності об’єкта. Дівчина розповіла, що овальна частина парку, яку закладав Рерінг, має унікальну променисту композицію, зафіксовану посадкою дерев клена гостролистого кулястої форми. А по периметру довершують композицію ясени. Наразі в парку є насадження, які треба пересадити в інші сади чи спиляти. У центральній частині території є ялини звичайні, які потрібно забрати, адже на їх місці планується відтворити квітковий партер.
Степан Тупісь, доцент кафедри містобудування займається об’єктами природно-заповідного фонду та розповідає, що ця робота виконувала функцію обґрунтування надання охоронного статусу цій території. «Наші дослідження історії парку та інвентаризації насаджень стали основою отримання можливості висунення ділянки на статус «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва», проте цей процес ще не завершився, адже його не затвердила Львівська обласна рада. Як тільки ми отримаємо кінцевий документ, де буде вказано статус парку та встановлено його межі, тоді нам вдасться врятувати територію від незаконного забудування. Перший етап робіт – збереження території, другий – розвиток території. Ми вже маємо певні напрацювання із цього питання, тож деякі наші студенти висвітлюють їх у своїх кваліфікаційних роботах», – поділився доцент.
Проте будь-який проєкт неможливий без труднощів. Наші науковці зіштовхнулися з проблемою, пов’язаною із природною частиною парку, адже деякі дерева потрібно віднести до санітарної рубки, крім цього, на місці старих насаджень потрібно садити нові дерева. Водночас великою проблемою є впорядкування території, тобто виконати благоустрій – встановлення освітлення, інженерної комунікації та огорожі, це є важливим пунктом робіт, тому що місцеві жителі та пацієнти психіатричної лікарні є постійними відвідувачами «Кульпаркова».
Радують і перспективи розвитку наших політехніків та популярність кафедри містобудування, наприклад, нещодавно науковці отримали лист від Департаменту охорони екології Хмельницької області із пропозицією взяти участь у тендері та реконструювати 10 пам’яток садово-паркового мистецтва. А минулого року надійшли звернення до науковців від Самбірського та Сколівського районів щодо дослідження озеленених пагорбів, які могли бути давніми садибами, постало питання чи можна ці об’єкти віднести до пам’яток місцевого значення. Приємно, що до наших фахівців звертаються з такими питаннями та мають намір співпрацювати, а це доводить тільки те, що політехніки – справжні професіонали своєї справи.
