Стратегічний план розвитку Львівської політехніки до 2025 року включає низку змін, пов’язаних з атоматизацією певних процесів. Про впровадження інформаційної системи моніторингу показників результативності освітньо-наукової діяльності університету та її актуальність для Політехніки розповів проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Павло Жежнич.
Розкажіть, будь ласка, що це за система, хто її розробив?
Система базувалася на ідеях, які декілька років тому у своїх наукових статтях виклав ректор нашого університету Юрій Бобало. У них ішлося про набір якісних показників, які дозволяють оцінювати ефективність роботи університету. Ці теоретичні напрацювання стали основою розробки системи інформаційної системи моніторингу показників результативності освітньо-наукової діяльності університету.
Займався її створенням Центр інформаційного забезпечення. Також була створена відповідна група для консультацій щодо встановлення вимог до цієї системи. Туди входили проректори та провідні професори університету. Уже вкінці 2019 року цю систему вдалося впровадити в тестову експлуатацію.
Як працює ця система?
Вона дозволяє на основі певних вхідних показників університету розрахувати якісні показники ефективності й порівнювати їх з нормативними значеннями, які встановлені за результатами аналізу попередньої діяльності. На початку впровадження система оперувала загальними показниками на рівні університету, але зараз вона має продовження і розвивається в напрямку керування показниками діяльності інститутів і кафедр. Щорічно Львівська політехніка проводить рейтингування кафедр і система моніторингу розвивається так, щоб наступного року ми змогли автоматизовано вирахувати показники ефективності діяльності всіх рівнів.
Від яких критеріїв залежить ефективність?
Вхідні показники ― це числові дані, які характеризують діяльність університету. Також ― кількість студентів, грошових надходжень від тих чи інших видів діяльності тощо. Це й кількість публікацій ― наукових статей, матеріалів конференцій, монографій тощо; заявок на гранти. Власне, усю цю інформацію ми щороку збираємо для рейтингування кафедр. Також додається частина даних про функціонування системи бухгалтерії, обліку кадрів. Це і загальна кількість працівників, і кількість викладачів, що мають захищені кандидатські й докторські дисертації. На основі цього ми виводимо якісні показники.
Чи націлений продукт також на студентів? Чи береться до уваги їхня діяльність?
У частині критеріїв є пункт успішності студентів. Тобто ведеться статистика, скільки є студентів, які завершили сесію відмінно, добре, без комісії. Загалом система не обмежена певним набором показників, якими ми оперуємо. Вона є гнучкою ― можемо чимось доповнювати або щось вилучати. Працюємо над тим, щоб у подальшому частина вхідних даних розраховувалася автоматично без участі відповідальних працівників.
Хто вже може користуватися системою?
Минулого року ми вносили в неї дані загальноуніверситетського рівня і спробували розраховувати найважливіші якісні показники. Основними споживачами на цьому рівні були ректор, проректори, і декілька централізованих підрозділів Львівської політехніки.
У чому переваги такої системи та її актуальність для Політехніки?
За допомогою цієї системи ми можемо досить швидко розрахувати рейтинги кафедр, відповідно до заданих критеріїв оцінювання. Тобто кожен критерій ― це якісний показник, який порівнюється з тим чи іншим нормативним значенням. Раніше виникали певні труднощі з рейтингуванням, адже частину роботи виконували вручну і не завжди це відбувалося ефективно в часі. Бували й хиби, адже спрацьовував людський фактор. Основна ідея цієї системи ― забезпечити прозорість процесу рейтингування. Він має відбуватися швидко, зрозуміло, щоб кожен ― чи завідувач кафедри, чи директор, розумів, звідки отримані показники і кінцевий результат.
Чи виникали проблеми під час розробки системи та її впровадження?
Будь-який програмний продукт має недоліки. Ідеально не буває. Очевидно, що речей, які можна зробити краще, є достатньо. Ми ще не впроваджували систему на рівні університету, а з переходом на широкий рівень у будь-яких систем виникають проблеми. До того ж кількість користувачів і їхня кваліфікація різні. У результаті на цьому рівні матимемо більше зауважень і пропозицій для доопрацювання. Система жива і повинна завжди розвиватися й удосконалюватися.
Чи є в інших освітніх закладах схожі системи?
Я не зустрічав схожих систем і не зустрічав публікацій такого характеру.
Чи готова Політехніка ділитися досвідом?
Ділитися досвідом ― без проблем. Але наразі треба довершити систему. Тоді нею можна буде ділитися. Проте є певні особливості, адже ми не просто будуємо автономну систему, а й інтегруємо її з іншими в межах Єдиного інформаційного середовища.
