Система управління доступом до аудиторного фонду університету розв’яже проблему доступу до аудиторного фонду. Вона вже працює в тестовому режимі в науковій бібліотеці. Про впровадження, принципи та переваги роботи системи розповів проректор із науково-педагогічної роботи та інформатизації Павло Жежнич:
– Для неї розроблено необхідне програмне забезпечення, що працює зі зчитувачами електронних посвідчень. Сьогодні система виконує свою роботу в тестовому режимі в науковій бібліотеці. Також з нею працює Служба безпеки і охорони – зчитує дані карток працівників та брелків ключів. На цьому етапі ми намагаємося виявити технічні помилки, які можуть виникнути в ході роботи. Наступним кроком, скоріш за все, буде впровадження системи в головному корпусі. Далі прийматимемо рішення щодо охоплення решти корпусів.
– З чого розпочалося впровадження системи?
– Загалом управління доступом до аудиторного фонду є частиною розв’язання ширшої проблеми – безпеки приміщень Львівської політехніки. Були різні ідеї щодо розв’язання проблеми допуску осіб у корпуси університету. Була ідея встановити турнікети, та її не схвалили через велику кількість студентів та працівників університету. Також турнікети не будуть гармоніювати з інтер’єром старовинних будівель навчальних корпусів. Загалом університет – це символ свободи, довіри та творчого натхнення. На цьому побудовано стратегію розвитку Львівської політехніки. Тому ми сконцентрувалися саме на управлінні доступом до аудиторного фонду за допомогою електронних посвідчень та відмовилися від будь-яких штучних перешкод. Такий підхід покликаний спростити процедури видавання/приймання ключів від аудиторій на перервах між навчальними заняттями.
– Які переваги цього проєкту?
– Насамперед система управління доступом до аудиторного фонду пришвидшить видавання та приймання ключів від аудиторій Службі безпеки й охорони. Вона повністю інтегрується з іншими інформаційними системами управління університету. Таким чином можна автоматично визначати наявність в особи прав на доступ до необхідної аудиторії.
– Ви зазначили, що програмне забезпечення працює зі зчитувачами даних електронних посвідчень, розкажіть про них докладніше.
– Їх виготовлено у формі пластикової картки з RFID-міткою. Кожна картка в інформаційній системі «Кадри» пов’язується з особою – працівником Львівської політехніки. При зчитуванні такої картки на екран комп’ютера виводиться коротка інформація про особу, за якою закріплено відповідну картку. Відзначу, що реалізований механізм роботи з електронними посвідченнями не передбачає запису на картку персональних даних особи.
– Сьогодні відбуваються додаткові тестування, а що ще необхідно для реалізування системи?
– Тестування є суто технічні, вони стосуються використання зчитувачів даних електронних посвідчень на комп’ютерах з операційною системою Linux. Щойно тестування завершаться, ми зможемо розпочати наступний етап – облаштування робочих місць та навчання працівників Служби безпеки й охорони.
– Скільки часу знадобиться, аби завершити весь процес впровадження?
– Загалом він відбувається у два етапи: перший – дослідне експлуатування в корпусі Науково-технічної бібліотеки та в головному корпусі; другий – тиражування рішення на інші навчальні корпуси університету. Ми змогли впровадити систему в корпусі Науково-технічної бібліотеки. На впровадження в головному корпусі потрібно більше часу, адже спершу необхідно виготовити електронні посвідчення практично для всіх викладачів університету. Тиражування рішення для інших навчальних корпусів університету не повинно зайняти багато часу. Оскільки його завдання – облаштувати робочі місця охорони.