Можливості дистанційного навчання й ефективність наукової роботи в інститутах Львівської політехніки – дві ключові теми засідання Вченої ради університету 23 лютого.
Навчання будь-коли і будь-де
Про програму заходів щодо поширення використання технологій дистанційного навчання (далі ДН) в університеті доповідав директор Інституту дистанційного навчання Політехніки Дмитро Тарасов. Саме ІДН відповідає за цей напрям роботи: у 2015-му він був реорганізований, створено відповідні відділи.
Робота в цьому керунку – розробка методологічної і технічної бази, впровадження нових технологій, навчання користувачів працювати в системі ДН тощо – триває. Так, минулого року зокрема провели тренінги для викладачів зі створення відеолекцій, тестували технологію їх організації; до експерименту долучались представники ІІМТ, ІКНІ, ІГСН, навчально-консультаційних центрів у Хмельницьку та Чернівцях (далі НКЦ). Перспективними завданнями на цей рік є, за словами Д.Тарасова, створення й облаштування 5 кабінетів для проведення відеолекцій, 6 аудиторій в НКЦ, переведення лекцій там у формат вебінарів, консультування викладачів, розширення функцій ВНС, формування пакету регламентних документів.
Члени Вченої ради визнають, що впровадження технологій ДН з технічної точки зору є дуже складним, але важливим і необхідним, якщо хочеш бути серед лідерів. Технології ДН роблять процес навчання зручним і гнучким (навчання у будь-який час і в будь-якому місці), підвищують його якість (її визначає рівень електронних навчальних матеріалів: відеолекції, віртуальні тренажери, тести тощо), дозволяють економити (адже викладачам не потрібно їздити у відрядження в НКЦ) і розширити базу вступників. Дистанційна форма забезпечує двосторонній зв’язок між викладачем і студентом-заочником, зрівнюючи його можливості зі стаціонарником. А те, чи буде успішним впровадження й ефективним застосування актуального освітнього формату, крім технічного забезпечення, залежить від готовності учасників освітнього процесу – і викладачів, і студентів – опанувати нові засоби і методи навчання та працювати з ними.
Радіотехніки, хіміки, НДКІ ЕЛВІТ попереду
Якість наукової роботи у виші є одним із чинників його авторитету і конкурентоспроможності. Цією тезою проректор Політехніки з наукової роботи Наталія Чухрай відкрила питання про ефективність виконання НДР у навчально-наукових інститутах університету в 2015 році. До виконання держбюджетних, госпдоговірних робіт, а також проектів у рамках міжнародної співпраці та грантових програм у 2015-му було залучено майже 2200 науково-педагогічних і 103 наукових працівників. Половина – це молоді вчені. Порівняно з попереднім періодом збільшилось співвідношення між обсягом спецфонду (госпдоговори і гранти, міжнародні та Державного фонду фундаментальних досліджень) і обсягом загального фонду (держбюджетна тематика). Майже третину коштів до спецфонду залучив НДКІ ЕЛВІТ, далі – деякі ННІ Політехніки.
За більшістю показників лідерами в науці є ІТРЕ й ІХХТ. У них, наприклад, найбільше докторів наук, учених з високим індексом Гірша (це Л. Василечко, С. Воронов, Я. Жидачевський, ін.), одержаних патентів, найбільші обсяги бюджетного фінансування НДР (тут ще ІКТА, ІЕСК, ІМФН). А от за кількістю проектів, виконаних завдяки міжнародним грантам, грантам ДФФД, госпдоговорам, перед веде ІБІД. Найактивніші в пошуку міжнародних джерел фінансування ІТРЕ, ІХХТ, ІНЕМ.
Результати виконаних НДР відображені у різних формах: 99 одиниць науково-технічної продукції (майже половину впроваджено), наукові праці (особливо плідно працюють економісти, гуманітарії, архітектори), започатковано 5 англомовних журналів. З-понад п’яти тисяч наукових публікацій за минулий рік більше 700 – у виданнях, що входять до Scopus і Web of Science (науковці ІТРЕ, ІМФН, ІХХТ, потім ІКТА, ІЕСК). Публікуються й студенти, особливо ІНЕМ, ІГСН, ІППТ, ІННП, ІХХТ. Спудеї-економісти вразили: аж 479 одноосібних наукових публікацій (а спільно з викладачами – 100). Загалом до наукової роботи минулого року долучилось майже 5 тис. студентів.
Створення конкурентної наукової й науково-технічної продукції та комерціалізація результатів досліджень, розвиток партнерства з підприємствами (зокрема у військово-промисловій тематиці), а особливо міжнародної співпраці – основні орієнтири для вишу і, як наголосив ректор Юрій Бобало, справа кожної кафедри.
Відзнаки
Другокурсниця ІАРХ Олена Черничук (кафедра ДОА) отримала подяку за найкращу студентську презентацію в рамках V Litteris et Artibus, а член РМВ при МОН Володимир Чубай (ІНЕМ) – подяку міністерства. Привітали й талановитих молодих учених ІТРЕ – Степана Нічкала, Юрія Когута і Романа Корецького з кафедри НПЕ, яким було присуджено премію ВРУ – за роботу «Перетворювачі на основі мікро- і наноструктур кремнію для сенсорних пристроїв та вимірювальних систем». Обласні відзнаки ректор вручив таким молодим ученим, як Юрій Білецький (ІЕСК), Роман Корецький (ІТРЕ), Володимир Красінський (ІХХТ), Олена Ланець (ІІМТ), Оксана Пекарчук (ІАРХ), Роман Швець (ІМФН), Сергій Шишковський (ІПДО). За наукові досягнення на рівні області відзначено й завідувача кафедри ЕПК професора Ореста Лозинського, а за особливий внесок у розвиток науки й освіти та з нагоди 70-річчя – керівника кафедри ВГА професора Федора Заблоцького. Людмилі Мороз, доценту кафедри МПА, з рук ректора дісталися відзнаки за ІІІ місце на етапах першості Глобального міжнародного наукового аналітичного проекту. Привітали й переможців чемпіонату зі швидких шахів, що недавно відбувся у Політехніці в рамках Універсіади-2016, – команди ІКТА, ІГДГ та ІЕСК.
