Поранення черевної порожнини – одні з найскладніших, зупинити внутрішню кровотечу потрібно максимально швидко, на полі бою чи у стабпункті. Від того, чи є в аптечці якісні засоби надання невідкладної допомоги, залежить здоров’я, а часто й життя людини.
Створити такий засіб поставили за мету науковці Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Нещодавно їхній проєкт «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини» переміг в конкурсі Національного фонду досліджень України «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень».
Проєкт виконуватиме цікавий і фаховий колектив. У ньому є й досвідчені науковці (доктор хімічних наук Володимир Самарик, доктор хімічних наук Сергій Варваренко, доктор технічних наук Наталія Носова) та молоді дослідники.
«У нашій команді працює, наприклад, аспірантка Соломія Капаціла, темою магістерської роботи якої було створення гемостатичного засобу для зупинки критичних кровотеч. Залучаємо до досліджень і студентів. Ставимося до їхньої роботи з великою повагою. До речі, у нас існує правило: захист докторської дисертації не звільняє від необхідності мити свій посуд. Тому на молодих дослідників не звалюється рутинна робота», – розповів керівник проєкту, професор кафедри органічної хімії інституту Володимир Самарик.
Який же засіб планують створити вчені у рамках проєкту? Який досвід мають у цій темі?
Науковець розповів, що у гідрогелевій тематиці команда працює понад 15 років. На основі їх розробки у 2014 році було запущено виробництво гідрогелевих лікувальних армованих пов’язок, а в березні 2024 року – напівпромислове виробництво гідрогелевих пов’язок «Aquior».
Пакетик зі стерильним покриттям на рану невеличкий, але навесні 2022 року такі пакетики допомагали рятувати життя. Уже в березні 2022 року ці пов’язки використовували у госпіталях у Львові і в Києві, а влітку – у закладах охорони здоров’я у дванадцяти областях України, зокрема, у Чернігівській, Сумській, Харківській. Начальники медичних служб у військових частинах просили передати ці засоби в райони бойових дій.
За два з половиною роки вчені почали виробляти унікальні речі – гідрогелеві покривала (розміром 40 на 100 см) для надання невідкладної допомоги при значних за площею опікових ураженнях; маски для допомоги при опікових ураженнях обличчя; гідрогелеві бинти, серветки.
Також науковці розробили знеболюючі, антисептичні, протизапальні гідрогелеві пов’язки.
Нині команда планує рухатися далі, розширювати асортимент, відповідати на запит військових медиків. Військові хірурги потребують максимально якісних засобів надання невідкладної допомоги, і, як кажуть, «бажано на вчора». Статистика бойових поранень свідчить, що смертність від проникаючих поранень черевної порожнини становить близько 9–12 відсотків. І, на жаль, частка таких поранень зростає. Для транспортування пораненого до хірургічного відділення потрібен час і, щоб продовжити цей час, і потрібні засоби невідкладної допомоги.
«Якщо подивитись ретроспективно, то більшість наших робіт в цій області підводили нас до цієї розробки. Питання створення засобу невідкладної допомоги при проникаючих пораненнях черевної порожнини порушувалося багато разів, але лише сьогодні ми впевнені, що можемо розв’язати цю задачу і створити прототип засобу, – наголосив Володимир Самарик. – Після отримання гранту мрія набула обрисів календарного плану».
Під час виконання проєкту команда частково скористається попередніми результатами роботи. Але деякі дослідження потрібно буде виконати «з нуля». Почати планують з визначення – які лікувальні препарати потрібно додати в гель, скільки і в якому поєднанні. До розв’язання цього й інших питань учені планують залучити лікарів-практиків, провести консультації, круглі столи, дискусії. «Окреслимо декілька комплексів лікувальних засобів, потім «подружимо» їх з матрицею гелю, перевіримо активність, – пояснив пан Володимир. – Медики розуміють важливість цієї роботи і готові нас підтримати».
За кошти грантового фінансування команда планує придбати обладнання, адже багато проблем у цьому та інших дослідженнях неможливо розв’язати без сучасних приладів. «Після цього ми зможемо суттєво збільшити публікаційну активність, а це дозволить подати заявку на грант НАТО, – з усмішкою пояснив науковець. – Так, науковцям ніколи не досить фінансування, матеріалів та обладнання. Маємо багато ідей, а без фінансування втілити ці ідеї неможливо».
Повний текст матеріалу – на сайті Національного фонду досліджень України.