Цьогоріч роботу Мовознавчої комісії НТШ й Етнографічної комісії Секції етнографії та фольклористики у рамках роботи ХХХV Наукової (Березневої) сесії Наукового товариства імені Шевченка було заплановано на 21 березня 2024 року.
Мовознавча комісія, що була присвячена 100-річчю від народин Уляни Ярославівни Єдлінської (1924–2016), відбулося наживо в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (Львів, вул. Бібліотечна, 2). Засідання ж Етнографічної комісії Секції етнографії та фольклористики, що було присвячене ювілеям видатних діячів НТШ у галузі фольклористики, антропології та етнографії: 180-річчю з дня народження Михайла Комарова (1844–1913), 150-річчю з дня народження Івана Раковського (1874–1949) та 120-річчю з дня народження Ірини Гургули (1904–1967), здійснювали в змішаному режимі (очно та заочно – Zoom-сесія) в Інституті народознавства НАН України (Львів, проспект Свободи, 15).
Члени Наукового товариства ім. Шевченка доцент катедри української мови Мирослава Гнатюк і старший викладач катедри української мови Ірина Черевко взяли участь у роботі Мовознавчої комісії НТШ. Модераторкою зустрічі була чинна голова Мовознавчї комісії НТШ, доктор філологічних наук Ганна Дидик-Меуш. У програмі зустрічі передбачувалося прослухати доповіді про невтомну трудівницю у мовознавчій царині, відомого філолога-джерелознавця, видатного українського культуролога Уляну Єдлінську, що уможливили б вшанувати її як непересічну й визначну дослідницю-гуманітаристку, дійсного члена НТШ, першу голову Мовознавчої комісії відновленого НТШ у незалежній Україні. Виголошені виклади стосувалися інтерпретації Уляни Єдлінської щодо мови, історії та культури, презентували її роботу в архіві тощо. Адже вона автор багатьох студій з історії української мови, дослідниця пам’яток писемності ХVII– ХVIII століть, укладач «Словника староукраїнської мови XIV–XV ст.», «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», «Польсько-українського словника». Їй належать дослідження про визначні постаті нашої національної науки: Івана Крипʼякевича, Іларіона Свєнціцького, Кирила Студинського, О.Горбача та ін.
На завершення роботи Мовознавчої комісії ентешівці мали «Спогади за кавою», де зворушливо згадували про Уляну Єдлінську як про надійну колегу, незрадливу товаришку і доброго вчителя. Завжди сповнена доброти і щедрости людина, яка щомиті готова відкрити своє серце і душу всім, хто прагнув знань. Такою Її пам’ятатимуть її сучасники, такою Її презентуватимуть нащадкам.
Зауважмо, що на учасників Мовознавчої секції ще чекала несподіванка: екскурсія-виставка старовинної лучицької вишивки (міжвоєнна Львівщина) «Пам’ять роду» (вул. Бібліотечна, 2), за організацію якої висловлюємо окрему подяку чинній голові Мовознавчої комісії НТШ п. Ганні Дидик-Меуш.
Старший викладач катедри української мови Володимир Дяків узяв участь у засіданні Етнографічної комісії Секції етнографії та фольклористики із науковою доповіддю «Народна релігійність українців у святі Здвиження». Доповідач дослідив народно-релігійні вірування та уявлення українців, що пов’язані зі святом Здвиження (Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього), у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду в календарній обрядовості. Володимир Дяків виокремив прикметні традиційному ранньозимовому періоду народно-релігійні уявлення та вірування, визначив традиційну основу та інноваційні зміни, особливості розвитку ідейно-змістових і структурних складових, елементів та деталей. На основі архівних і польових джерел, а також наукової літератури, на прикладі свята Здвиження проаналізував розвиток своєрідної народної релігійности в традиційній календарній обрядовості українців у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду.
Варто зазначити, що на пленарному засіданні було також ухвалено рішення про прийняття до Наукового товариства ім. Шевченка нових членів, серед яких і кандидата філологічних наук, старшого викладача катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Володимира Дяківа.
